— Це правда. — зітхнула пророчиця. — Але сила цього божества подібна до вашої. Якщо ми йому перешкоджатимемо, воно піде на контакт з Вами, от тоді ми і довідаємось — під чиїм він покровом.

Пророчиця мить помовчала, але помітивши, що Арніка не відповідає, продовжила:

— Краще буде, якщо цей Нік забереться звідси якнайшвидше, доки його появу ніхто не пов’язав з кінцем світу. Пам’ятаєте, в нашому останньому передбаченні мовлено, що кінцю передуватиме поява дивака.

Арніка пригадала і передбачення і те, що саме пророчиця запропонувала таке уточнення. Чи випадково? Вона не відповіла, лише повела плечима. Це означало, що розмова закінчена. Пророчиця низько схилилась і пішла собі, залишивши дівчину наодинці зі своїми думками.

23. Нік

Ще здаля вона запримітила його самотню постать на Пагорбі Прощення. Над ним шатром розкинулося зоряне небо і сам він видавався якоюсь мерехтливою зіркою серед просторів космосу. Арніка наблизилась до нього впритул і пошепки покликала.

— Ви? — запитав Нік, — я думав… Ви не прийдете.

— Хіба ти не отримав моє телепатичне послання? — запитала вона.

— То це були Ви! — видихнув Нік, — Я не телепат і не дуже в цьому тямлю. Коли в голові з’явилась думка, що маю йти на це місце, я уяви не мав що це — зустріч з другом чи пастка ворога.

— Нік, — дівчина всміхнулась, — ти надто підозрілий.

— На моєму місці Ви поводилися б так само.

— Можливо, але… Маю дещо тобі переказати, — голос дівчини став серйозним.

Нік насторожився.

— Твоя поява в Ері Риб не лишилась непоміченою. До того ж, пророчиця, яка має тут неабиякий вплив, від такого розвитку подій не в захопленні. Боюсь, щоб вона не налаштувала людей проти тебе.

— Зрозуміло, — хитнув головою Нік.

— Моя порада — не затримуйся тут. — Вирушай далі, цієї ж ночі. Я спробую захистити тебе.

— Тільки собі не зашкодьте.

— Пусте, — махнула Арніка рукою. — мене вони не зачеплять.

Нік якусь мить помовчав, потім сказав:

— Не я вирішую, коли мені рушати далі, але відчуваю, що цей час близько.