— А що в цьому поганого? — спитав глузливий голос.

Алія різко труснула головою. Намрі її підвів. Дурна вона була, поклавшись на таке небезпечне подвійне знаряддя. Її помічники перешіптувалися, що винен був Стілґар, що він таємний бунтівник. А що сталося з Галлеком? Зник серед своїх приятелів-контрабандистів? Можливо.

Вона взяла одну з котушок зі звітами. І Мюріз! Цей чоловік якийсь істерик. Це єдино можливе пояснення. Інакше їй доведеться повірити в чудеса. Жодна людина, тим паче дитина (навіть така, як Лето), не може зістрибнути з гори Шулоху й зостатися живою, а тікати крізь пустелю, переплигуючи з однієї вершини дюни на іншу, і поготів.

Алія відчула під долонею холод шиґаструни.

Де ж тоді Лето? Ганіма відмовлялася думати про нього інакше, ніж про мертвого. Правдомовиця підтвердила її розповідь: лазійський тигр убив Лето. Хто ж та дитина, про яку сповіщали Намрі й Мюріз?

Вона здригнулася.

Сорок канатів пошкоджено, а їхня вода витекла в пісок. Вірні фримени, а навіть бунтівники — забобонні неотеси, геть усі! Її звіти переповнені розповідями про таємничі події. Піщана форель кидається у воду й розсипається, розкидаючи свої численні дрібні копії. Хробаки з власної волі топляться. З Другого місяця стікає кров і крапає на Арракіс, і це викликає великі бурі. А бурі справді почастішали!

Подумала, що Дункан сидить у Табрі, не зв’язуючись із нею, а натомість дискредитуючи ті обмеження, яких вона вимагала від Стілґара. Він та Ірулан тільки й розповідали, яким було справжнє значення цих знаків. Дурні! Навіть її шпигуни були під впливом цих шалених історій!

Чому Ганіма наполягала на розповіді про лазійських тигрів?

Алія зітхнула. Лише один шиґаструнний звіт заспокоїв її. Фарад’н вислав контингент палацової гвардії, «щоб допомогти вам у клопотах і підготувати все необхідне для офіційного обряду заручин». Алія посміхнулася сама собі, відповідаючи на хихотіння, що залунало в її черепі. Принаймні цей план зостався непорушним. Знайдуться логічні пояснення, які розвіють усі інші марновірні нісенітниці.

Тим часом вона використає людей Фарад’на, щоб покінчити з Шулохом і арештувати відомих дисидентів, особливо серед наїбів. Вона обмірковувала заходи проти Стілґара, але внутрішній голос перестеріг її.

— Ще зарано.

— Моя мати й Сестринство все ще мають власні плани, — прошепотіла Алія. — Чому вона тренує Фарад’на?

— Може, він її збуджує? — припустив старий барон.

— Вона надто холодна.

— Ти не думаєш просити Фарад’на повернути її додому?

— Я знаю, як це небезпечно!

— Добре. Тим часом твоя молода помічниця, Зія, привела тут одного. Здається, його звуть Аґарвес — Буєр Аґарвес. Якщо запросиш його сюди цього вечора…