— База чує тебе, Мисливцю п’ять.

— Хто це?

— Мисливець Дев’ять.

— Мисливцю Дев’ять, умикайте маяк, ми вирушаємо до вас.

— Умикаю.

— Роботе, — сказала я, — але ж Мутанти в іншому місці.

— А якщо їх буде триста? Просто так загинути — нема сенсу. Гинути варто лише тоді, коли є хоч відносний шанс на перемогу.

— Але Роботе!

— Який сенс гинути просто так?

Він закинув на спину знищувача.

Крокував так швидко, що я ледве встигала за ним.

А там Мутанти знову пішли в атаку. І п’ятнадцять залишених мною Крихіток; хто впав, хто присів навпочіпки, хто зіперся спиною в кордон Поселення Білих Каменів.

Кожній із них я дістала доволі патронів.

Поряд із кожною з них билася моя Машинка. Кольори на смак: білий, бузковий чи голубий…

Тож на момент, коли в Мутантів уже нікому було грати відбій, оскільки не було кому відступати, остання Крихітка прошепотіла до моєї Машинки:

— Я зробила все…

— Я знаю.

— Я зробила все, що…