— Так, — сказала Мікейла. — Як там. І ще вона дихнула мені в горло. Я думаю, що саме це так подіяло — її подих.

Баррі звернув свою увагу на Ґарта.

— Ви це бачили?

— Так. Це було чудесно. Мікі там раптом стала, як вампірка після свіжої трансфузії, — та коли впіймав її насуплений погляд. — Вибач, любонько, мабуть, це не найкраща метафора.

— Насправді це було порівняння, — холодно сказала вона.

Баррі все ще намагався осягнути це своїм розумом.

– І вона каже, що по неї прийдуть? Копи? Містяни? І що керує цим Френк Ґірі?

— Так.

Мікейла оминула все сказане Євкою про те, що сплячі жінки мусять ухвалити власне рішення; якщо це правда, ця частина від них не залежить.

— Я знаю Ґірі, — сказав Баррі. — Сам я його ніколи не захищав, але він був в окружному суді кілька разів. Пригадую справу, де одна жінка скаржилася на погрози з його боку за те, що вона не тримає свого ротвейлера на шворці.

В нього те, що ви назвали б проблемою гніву.

— Ще б мені не знати, — пробурмотів Ґарт.

Баррі поглянув на нього зі зведеними вгору бровами.

— Не звертайте уваги, — промовив Ґарт. — Це неважливо. Баррі забрав назад свою рушницю. — Гаразд. Я в справі. По-перше, мені більше нема чого робити, коли Клари й дівчаток немає. По-друге… я хочу побачити цю таємничу жінку на власні очі. Чого хоче від мене Клінт?

— Він сказав, що ви маєте «Віннебаго»[313], — пояснила Мікейла. — Щоб виїздити на природу з дружиною і доньками.

Баррі усміхнувся:

— Не «Віннебаго», а «Флітвуд Фієста»[314]. Смокче тони пального, але там шість спальних місць. Дівчатка сперечаються ледь не безперервно, проте нам так гарно було подорожувати разом у тому старому автодомі. — Раптом його очі наповнилися сльозами. — Так гарно, так гарно нам було.

4

4

«Флітвуд» займав маленьку парковку позаду старомодної гранітної будівлі, в якій містився адвокатський офіс Баррі Голдена. Автодім виявився монструозним, помальованим під зебру смугастим велетнем. Баррі вже сидів за кермом, коли Мікейла вилазила на пасажирське сидіння. Вони чекали, поки Ґарт проведе рекогносцировку коп-контори. Фамільна рушниця родини Голденів лежала на підлозі між ними.