Коли Ітанові повіки здригнулися, вона вирішила, що це вибрики її зору.
Коли Ітанові повіки здригнулися, вона вирішила, що це вибрики її зору.
— Ітане!
— Ітане!
їхні погляди на мить зустрілися.
їхні погляди на мить зустрілися.
Він силкувався заговорити, судомно ковтаючи повітря. Женев'єва прихилилась до його вуст і відчула на щоці теплий подих.
Він силкувався заговорити, судомно ковтаючи повітря. Женев'єва прихилилась до його вуст і відчула на щоці теплий подих.
— Я ніколи не вірив твоєму батькові. Чародій і смертний можуть бути разом. Ми б упорались. Я люблю тебе, Женев'єво, — він затис щось у її долоні. Камею.
— Я ніколи не вірив твоєму батькові. Чародій і смертний можуть бути разом. Ми б упорались. Я люблю тебе, Женев'єво, — він затис щось у її долоні. Камею.
Його повіки зімкнулися так само швидко, як і розплющилися. З грудей більше не виривалося дихання.
Його повіки зімкнулися так само швидко, як і розплющилися. З грудей більше не виривалося дихання.
Не встигла Женев'єва отямитися, як по тілу пробіг струм. Вени запульсували, все єство скрутив біль. Напевне, блискавка вдарила в неї просто посеред поля.
Не встигла Женев'єва отямитися, як по тілу пробіг струм. Вени запульсували, все єство скрутив біль. Напевне, блискавка вдарила в неї просто посеред поля.
Женев'єва трималася.
Женев'єва трималася.
І раптом усе стемніло…
І раптом усе стемніло…
— Боже правий, не забирай і її теж…