Светлый фон
Але та не зважала. Вона вже змішала порошки з землею і пересипала їх з долоні на долоню, пришіптуючи при цьому давньою мовою галла, якою розмовляли її пращури.

— Айві, що ти…

— Айві, що ти…

— Тихо, — зашипіла вона. — Я слухаю духів. Вони знають, що ви зробили, і повідають нам, що це означає… Від землі її пращурів і від крові моєї крові, — Айві провела по пальцю гострим краєм дзеркала, й у просіяну нею землю впало кілька крапель крові. — Дайте чути мені те, що чуєте. І побачити те, що бачите, і дізнатися, що знаєте ви.

— Тихо, — зашипіла вона. — Я слухаю духів. Вони знають, що ви зробили, і повідають нам, що це означає… Від землі її пращурів і від крові моєї крові, — Айві провела по пальцю гострим краєм дзеркала, й у просіяну нею землю впало кілька крапель крові. — Дайте чути мені те, що чуєте. І побачити те, що бачите, і дізнатися, що знаєте ви.

Підвівшись, Айві піднесла руки до небес. Її тіло омивала злива, сукнею текли патьоки бруду. Вона знову заговорила дивною мовою, раптом…

Підвівшись, Айві піднесла руки до небес. Її тіло омивала злива, сукнею текли патьоки бруду. Вона знову заговорила дивною мовою, раптом…

— Неправда! Вона не могла знати! — залементувала Айві до темного неба.

— Неправда! Вона не могла знати! — залементувала Айві до темного неба.

— Айві, ти про що?

— Айві, ти про що?

Айві трусило, вона трималася за живіт і стогнала:

Айві трусило, вона трималася за живіт і стогнала:

— Не може бути. Не може.

— Не може бути. Не може.

Женев'єва ухопила її за плечі:

Женев'єва ухопила її за плечі:

— Що? Що сталося? Що зі мною не так?

— Що? Що сталося? Що зі мною не так?

— Я казала вам не зв'язуватися з тією книгою, казала, що ніч для чарів негодяща, але тепер запізно. Нічого не повернути назад.