«Тільки не це».
«Вечірка-сюрприз, я зовсім про неї забула».
На передній план вийшла Емілі:
— А де ж іменинниця?
Вона розкинула руки, очікуючи на Лінині обійми, але Ліна відступила. Однак Емілі це не спинило.
Вона взяла Ліну під руку, як близьку подругу, і додала:
— Ми планували цю вечірку цілий тиждень. У нас навіть музика з собою, а Шарлотта взяла напрокат ліхтарики, щоб усім все було видно. Ну… тобто щоб біля Рейвенвуду не було
— Ходімо поглянеш! — вичавила Шарлотта, вдягнена в такі вузькі джинси, що не могла дихати. — Ще є лазер. У Рейвенвуді буде рейв, круто, скажи? Просто як на вечірці у Самервільському коледжі.
Рейв? Певно, у Ридлі повністю знесло дах. Емілі й Саванна влаштовують Ліні вечірку і пританцьовують біля неї, як біля королеви балу? Та це ще важче, ніж наказати їм стрибнути зі скелі!
— А зараз, імениннице, ходімо нагору готуватися до святкування! — ще солодше, ніж у команді підтримки, заговорила Шарлотта.
Ліна позеленіла. Нагору? До її кімнати? Та у неї чи не половина стін була списана думками про сьогоднішніх гостей.
— Шарлотто, ти про що? Вона й так
— Жартуєш? Та я страх як хочу таке волосся! — відповіла Саванна, накручуючи на палець Лінине пасмо. — Воно дивовижно… чорне.
— У мене волосся минулого року теж було чорне. Ну тобто нижні пасма, — запротестувала Ідей. Вона дійсно пофарбувала нижні шари волосся в чорне, а верх залишила білим, вдавшись до ще однієї недоречної спроби виокремитися між інших дівчат. Саванна й Емілі нещадно з неї знущалися, аж доки вона, виходивши так цілий день, не перефарбувалася знову.
— Та ти була як скунс, — Саванна схвально всміхнулася до Ліни. — А вона схожа на італійку.
— Ходімо, всі вже чекають, — мовила Емілі, ухопивши Ліну за руку, але вона відійшла геть.
«Тут щось не так».
«Точно, я з тобою згоден. Але це не те, про що ти подумала. Гадаю, скоріш за все, тут замішані сирена й льодяник».