Светлый фон

— Ти їх нізащо не витуриш звідси. Краще почнімо. А ми з Ітаном не відходитимемо від Ліни ні на крок.

У передній ряд натовпу пропхався Лінк.

— Чувак, ходімо. Мої «Святі дриґачі» вперше виступатимуть перед усією школою. Буде круто! — Лінк мав як ніколи щасливий вигляд. Я підозріло подивився на Ридлі, а вона лише знизала плечима, не полишаючи льодяник.

— Ми нікуди не підемо. Тільки не сьогодні.

Я не міг повірити, що бачу тут Лінка. Якби його матір дізналася, що він у Рейвенвуді, у неї б стався напад.

Ларкін кинув погляд на роздратованого Мейкона і перелякану тітку Дел. Цього вечора вони щонайменше хотіли випускати Ліну з дому.

— Ні, — сказав Мейкон не роздумуючи.

Ларкін спробував знову:

— П’ять хвилин.

— У жодному разі. Ні.

— А що, купа її однокласників збирається ще колись влаштувати для неї вечірку?

— Сподіваюсь, ніколи, — сказав Мейкон, як відрізав.

Ліна скисла. Я мав рацію. Вона хотіла долучитися до цієї вистави, навіть незважаючи на її цілковиту штучність. Це як шкільний бал чи баскетбол. Це як відвідування школи попри жахливе ставлення оточуючих. Вона шукала товариства, навіть коли була змушена самотньо жувати сандвічі на стадіоні чи сидіти навпроти зрячого ока місіс Інгліш. Їй було шістнадцять. Чародійка вона чи ні, але всередині неї жило звичайне шістнадцятирічне дівча, яке сьогодні хотіло свята.

Серед нас була лише одна людина настільки ж уперта, як Рейвенвуд. Якщо я добре знав Ліну, то сьогодні він не міг їй не піддатись.

Вона підійшла до Мейкона й узяла його під руку.

— Я знаю, що це божевілля, дядечку М., але можна я сьогодні піду на вечірку, хоч на трішки? Послухаю гурт Лінка…

Я чекав, що від чарівного вітру у неї почне скручуватися волосся — перша ознака чародійського настрою. Але воно не поворушилося. Сьогодні вона вдалася не до звичних чарівних фокусів, а до чогось іншого, точніше, до усіх чарів разом. У жодний інший спосіб вона б не вирвалася з-під пильного дядькового ока. Їй довелося застосувати древніші, сильніші чари, які мали на Мейкона вплив від найпершого дня Ліниного переїзду. Силу любові.

— Чому ти хочеш йти кудись із цими людьми? Після того, як вони так з тобою поводилися? — почув я подобрілий голос Мейкона.

цими людьми так