– Я теж не гаяв ці останні дні, володарю. Дозвольте представити Вашій Величності результати моєї роботи.
– Почекай, – перервав його король. – Один з моїх радників так мені вчора сказав: якщо світ вийде у нас краще, ніж у Господа Бога, тоді він виграв, бо це означало б, що він наділив нас необмеженими творчими можливостями. Якщо ж світ нам не вдасться, то виходить, що він нам цієї всемогутності не дав, бо не захотів. Отже: якщо виграємо, то програємо, а якщо програємо, то якраз і виграємо! Адже виграти ми можемо тільки за нього, за Божий рахунок, у той час як, програвши, ми виявимо слабість, яку він нам додав, й цю немічність йому повернемо з протестом, що ми є жертвами дискримінації при створенні світу! Що скажете?
– Та! Софізми! – Трурль сунув королю під ніс свій папірець і при цьому забувся настільки, що, бажаючи до кінця принизити Кляпавція в монарших очах, потягнув короля за обшитий горностаєм рукав: – Ось, поглянь сюди, володаре! Це проведений мною формалізований, тобто остаточний доказ
– Та ну? – здивувався монарх. – Що я чую? То ти справді довів, що не можна?
– Так, володарю. І без жодних натяжок. Нема чого й намагатися – ось розрахунки.
Король витаращив очі.
– А як, як же все це? – розвів він руками. – Але ж світ існує…
– Що ж, – знизав плечима Трурль. – Таким вже є цей світ… Я ж мав на увазі досконалий…
ЦИФРАНЬОВЕ ВИХОВАННЯ
ЦИФРАНЬОВЕ ВИХОВАННЯ
ЦИФРАНЬОВЕ ВИХОВАННЯКоли Кляпавція зробили ректором університету, Трурль від самотності змайстрував себі маленьку цифрову машинку, та назвав її Цифранеком, вихованням котрої й зайнявся. Та ось, під час однієї з розмов, в сад Трурля підряд падают три метеорита. Виявляється, це частини хвоста крижаної комети, пролітавшої поряд. В двух з них виявляються барабан та робот барабанщик, в третьому — андроїд із шклянкою яду в руці. Разморозивши й ожививши незваних гостей, Трурль та Цифранек з цікавістю выслухали їхні історії...