Светлый фон

Він не докінчив, бо щось пронизливо свиснуло, будинок увесь задвигтів, з покрівлі зірвалося кілька черепиць, драбина затремтіла, а в садочку знявся стовп куряви, і враз усе скінчилося так само несподівано, як і почалося.

– Щось упало з неба! Напевне, метеорит! Тебе це не здивувало? – зрадівши, писнув малюк.

– Анітрохи, – збрехав Трурль, який мало не гепнувся зі стріхи. Те, що оце сталося, якраз служить для унаочнення лекції. Це був чистий випадок, або ж так званий збіг незалежних одна від одної подій. За даними статистиків, падіння метеориту на індиферентні житла є річ можлива, хоча й трапляється таке дуже рідко. Однак неможливо було б, щоб за першим меторитом упав одразу ж другий, і це тому, що…

Цифранек навіть не намагався слухати його дуже уважно, бо, перехилившись через край даху, він роздивлявся чималу вирву серед решток огорожі й полуниць. На дні вирви блищало щось схоже на скляну брилу.

– Там щось є! – озвався він. Раптом щось знову завило, загримотіло, грюкнуло і здійнялося курявою неподалік дірки в землі.

– Другий метеорит! Тепер ти вже напевне здивувався! – захоплено скрикнув Цифранек.

– Метеорити не падають двічі в одне й те саме місце – такого не буває! – отямившись, вирік Трурль. – Цілком можливо, що ми спостерігаємо новий тип фатаморгани… Однак якби це мала бути дійсність, то наступне падіння метеориту виключалося б на дуже довгий час, оскільки за статистичними даними…

Загуркотіло, і в хмарі викинутих у повітря уламків у землю між двома вирвами врізалась якась блискуча брила, з такою силою, що будинок гойднуло, як човен на хвилі.

– Третій! – писнув щасливий Цифранек.

– Ховайся! – гукнув на нього Трурль, падаючи з драбини на горище і тягнучи за собою свого вихованця.

Піднявшись і сяк‑так обтрусившися, вони, нічого вже не обговорюючи по‑філософському, збігли до садочка. Трурль, похитуючи головою і тихенько зітхаючи, обійшов три великі вирви й нарешті присів край найменшої.

– Дивуєшся! – тріумфував над ним малюк. – А от я аж ніяк не дивуюсь, бо математика випереджає твою філософію! Множина планет перетинається із множиною метеоритів, унаслідок чого з’являється підмножина, в якій метеорити принаймні один раз влітають у полуниці. В тій підмножині має бути підмножина, в якій метеорити падають на планету дублями, а в ній – підмножина потрійних зіткнень!

– Дурниці, – заперечив Трурль неуважно, бо зішкрібав пісок і глину з таємничої брили на дні вирви. – Чому, власне, саме в НАС це мало статися?

– Тому, що, згідно з нормальним розподілом, – в КОГОСЬ воно повинне було статися, – випалив Цифранек.