— Як скажете, пані директорко.
— Я хочу, щоб ви зрозуміли, — додала Аматерасу тихше. — Її сила допоможе всім студентам. Я зможу запобігти таким випадкам, як із вашою сестрою та Ніктою Ромі.
— Я розумію, — Нік поправив окуляри. — Докладу всіх зусиль.
Аматерасу всміхнулася. Якщо її розрахунки правильні, тоді вдасться розв’язати дві проблеми одразу. Корисна, проте проблемна підопічна Феміди матиме гарний нагляд. А Нік Ньєрд відвернеться від думок про самогубство і ревно захищатиме новеньку, спрямовуючи на це всі свої зусилля, як до того він спрямовував їх на щастя й усмішки Брюнгільди. Це мало спрацювати.
* * *
Кляті люди. Звідусіль. Надто багато. Надто шумні.
Щойно її проминув високий рудий хлопець, який читав на ходу. Судячи з записів: Закс Нортон, дуже непередбачуваний та емоційний, а поза тим старанний студент. На щастя, він чкурнув повз неї не спиняючись — на краще.
— Привіт, новенька! — промайнули двоє дівчат.
— Привіт, — шепнула вона, намагаючись зрозуміти, хто ці двоє. Невисока й міднокоса — достеменно Нікта Ромі. А ось поруч із нею… Діке не встигла роздивитися лиця, лише помітила русяве волосся і квіткові шпильки. Певно, Астарте чи Ашторет — на щастя, близнючок плутали всі.
Треба було йти швидше. Надто багато. Кляті люди.
— Як тобі в Академії? — студент перепинив їй шлях.
Довготелесий і з блакитним волоссям, він вивищувався над Діке, поки вона розглядала його руки, аби не дивитися в очі. Худорляві руки, гострі фаланги пальців. Не надто красиві.
— Усе чудово, — відповіла завченою фразою і мимоволі випросталася.
— Добре, — однокурсник схилив голову і пішов геть.
То був Нік Ньєрд. Діке запам’ятала його легко, бо такий зріст і волосся, а ще очі мов місяць уповні — ні з ким не сплутати, хоч після приходу сюди її сила стала поводитися непередбачувано й стирати більше, ніж раніше.
* * *
— Як тобі в Академії? — спитав однокурсник.
— Чудово, — Діке звела тоненькі брови.
З нею рідко починали розмову. Образ холодної і неприступної вдавалося відігравати бездоганно.
То був Нік Ньєрд. Його волосся ледь завивалось і тремтіло, наче в ньому заплутався вітер.