— Там був слід енергії, з якою я близько знайомий, — Амон криво всміхнувся і провів рукою по шиї, ніби шукав там давній шрам. — Сили з тіньового боку. Тіньові мають стосунок до загибелі Бентен. Це напевне.

— Тіньовий бік, — Нут потерла перенісся, наче їй різко розболілася голова.

— Я піду перевірю прогнози… — озвалася Лакшмі.

— Гаразд. Випадок із Сетом — не одноразова дія. Вони знову вирішили відкрито створювати нам проблеми, — Аматерасу тріпнула руками: від кінчиків рукавів пробігла хвиля вогню — і ніжно-рожеве мереживо змінилось криваво-червоною тканиною, наче сукня — то її стяг, і зараз він знаменує війну. — Діто, ти негайно їдеш до Аррі, попередь його про можливих гостей. Лакшмі, до Інанни. Розкажи їй. Одіне, перевір нову студентку. Шанси мізерні, та не хочу, аби вона виявилася небажаною гостею з вдалим прикриттям, як свого часу Геката. Прогнози залишмо на Тота. — Аматерасу зиркнула на студентів. — А ви тут до ранку стовбичитимете? Якщо спізнитеся на першу лекцію, жоден тіньовий бік вас не захистить.

* * *

Що більше Діке розповідала, то легше й легше лилися слова: про її роботу вдома, про обов’язок судді, про навантаження в Академії, через які все складніше доводилося, аж доки вміння відділяти брехню від правди не почало вислизати з її тонких пальців. Тож вона пішла на ризик і позбулася волосся до колін, яке дивним чином було «скарбницею» її пам’яті і водночас — замком на ній. І звільнилася.

— А могло не вдатися? — спитав, як завше, практичний Закс.

— Могло, — кивнула Діке з дивним спокоєм. — У найгіршому випадку я просто стерла б свою свідомість. І стала б чимось дивним і .

— Ти так ризикувала через мене, — спохмурніла Рен, проте координаторка похитала головою:

— Не через тебе, Рендалл. Ти, загибель Бентен і несправедливі обвинувачення стали поштовхом до дії, бо ж я відчувала, що мушу втрутитись. Але понад тим, я зробила це у подарунок собі самій. А тепер нарешті спробую жити, не тікаючи від людей.

— Спробуй. Тобі сподобається, — додав Закс.

— Закі! — Амон і Нікта підбігли до них, щойно помітили в кінці коридору. — Директорка розповіла, що ти винуватець тріумфального звільнення Рендалл!

— О так, — відповіла Рен. — Вельмишановний кандидат у Тріаду вирішив, що досить з мене відпочивати у скляному акваріумі, та зруйнував його.

— Овва! — Ніктині очі розширились. — А по ньому й не скажеш, що він здатен на це! Такий напрочуд спокійний, стриманий, милий юнак.

— Ромі, в тебе надто гарний настрій? — огризнувся герой вечора. — А де Зіґфрід?

— У госпіталі, має кілька дрібних проблем, от і ночує там сьогодні, — Нікта примружила очі і з викликом зиркнула на Закса.