* * *
— Компресія часу, — рішуче повідомила Рен. — Я вивчила її. І зможу застосувати.
— Савітрі, поясніть.
Погляд директорки не відривався від Закса, який сидів віддалік, роздратований і розчервонілий. Певна річ, про Громовержця Аматерасу вже дізналася.
Рен зняла сережку мрієрости з вуха і затиснула її в долоні.
— Усе просто насправді. Природне відновлення Ниток потребує багато часу, так? Так. Але поштовх уже дали: Брама Бентен спровокувала процес, він іде природним шляхом. А я можу зробити цей процес швидшим. Набагато швидшим. Якщо застосую компресію. Це не порушення законів. Інакше кажучи, це стосуватиметься лише Ниток, і процес відновлення полетить бадьоріше. Якось так.
— Це навіть звучить як безумство, — докинув Закс.
— А як же заборона на втручання в плин часу? — вимогливо поцікавилась Аматерасу, проте на її обличчі вже займався інтерес. — Поразка Лакшмі вас нічого не навчила?
— Нитки — не фізичний об’єкт. Це має спрацювати, — вперто відповіла Рен, схрещуючи руки на грудях. — До того ж, ви самі цього бажали, хіба ні?
Аматерасу проігнорувала запитання і почала закидати іншими:
— А як же витрати енергії, що знадобляться? Це випалить ваше життя.
— Тут мені теж допомогла Бентен. У мене є її енергія, яку можна застосувати. І ще один цінний дарунок від друга. Я вирахую все дуже уважно, тож знатиму, як розподілити кожну краплю, щоб мені вистачило на використання компресії часу.
— Це навіть звучить надзвичайно, — слабко видихнула Аматерасу, ніби боялася, що її голос зруйнує магію і Рендалл відмовиться від свого задуму.
— Саме так, — мовила та. — Бо я — богиня Савітрі. Пані директорко, ви наказали мені вивчити про Нитки й Академію все, ви відправили мене до Інанни, щоб я зробила це одного дня. Хіба ж ні?
— Так, але Інанна казала, що ти слабка. Що ти не зможеш…
— А я кажу, що зможу. Так, без додаткових сил я просто загинула б, якби втілювала таку схему. Але зараз усе вдасться.
— Якби два роки тому мені розповіли, що Рендалл Савітрі рятуватиме Нитки й майбутнє Академії, я б не повірила в це…
— Я не рятую Нитки і ваше майбутнє, — заперечила Рен. — Я рятую Закса Нортона, який втрапив у велику проблему з вашим коханим, пані директорко. А ще планую зробити те, що я пообіцяла Бентен перед її смертю: використати її силу на добру мрію.
— А коли щось піде не так? — похмуро озвався Зак, який сидів, утупившись в одну точку, наче не міг зрозуміти, живий він чи мертвий.