Еґвейн не подобалося, що одна з Чорних Айз Седай має таке ж ім’я, як її донька. От дурепа! Люди інколи мають однакові імена, — а ти ніколи не мала доньки. Це було не навсправжки!

— І про що це нам говорить? — голос Найнів прозвучав надто спокійно; а отже, вона була готова вибухнути, як фургон, заповнений феєрверками. — Які таємниці ти відгадала, що я їх пропустила? Врешті-решт я ж стаю старою і сліпою!

— Це нам говорить, що все надто завбачливо, — спокійно мовила Елейн. — Яка ймовірність того, що тринадцять жінок, вибраних винятково через те, що вони були Друзями Морока, так рівномірно розподілені за віком, походженням і Аджею? Хіба не має бути трьох Червоних, чи там чотирьох народжених у Кайрені, чи двох одноліток, — якщо це все не було передбачено? Цих жінок обрали невипадково. Чорна Аджа все ще у Вежі, — або ще десь. І де саме, — ми не знаємо. Ось що це має означати.

Найнів люто смикнула свою косу.

— Світло! Думаю, ти маєш рацію. Ти відгадала таємницю, яку я не змогла. Світло, я сподівалася, що всі Чорні пішли з Ліандрін.

— Ми навіть не знаємо, чи саме вона їхній лідер, — сказала Елейн. — їй цілком могли наказати... позбутися нас. — Вона скривилася. — Боюся, є лише одна причина, чому вони доклали стількох зусиль, щоб усе виглядало так, наче вони уникали якогось плану, ніби він був відсутній. Гадаю, у них є чітка логіка.

— Якщо це й справді так, — рішуче сказала Найнів, — ми це з’ясуємо. Елейн, якщо спостереження за тим, як твоя мати чинить суд, навчило тебе міркувати так, — я рада, що ти уважно спостерігала.

Елейн відповіла усмішкою, що утворила ямочку на її щоці. Еґвейн уважно подивилася на старшу подругу. Схоже, Найнів нарешті перестала бути ведмедем з хворим зубом. Вона підняла голову.

— Або ж вони хочуть, щоб ми думали, що існує якийсь прихований план, і втрачали час на з’ясування того, чого насправді немає. Я не кажу, що його немає; я лиш кажу, що ми поки що нічого не знаємо. Шукаймо його, — але ми не повинні забувати й про інші речі. Чи не так?

— Ти нарешті вирішила приєднатися до нас, — сказала Найнів. — Я думала, ти заснула. — Вона все ще усміхалася.

— Вона має рацію, — невдоволено сказала Елейн, — я збудувала міст із соломи. Гірше. З надій. Мабуть, ти також маєш рацію, Найнів. Яка користь від цього... Цього сміття? — Вона вихопила один аркуш зі стосу перед собою. — Ріанна має чорне волосся з сивим пасмом над лівим вухом. Треба бути достатньо близько до неї, щоб це розгледіти, — а я цього не хотіла б. — Вона висмикнула інший аркуш. — Чесмал Емрі — одна з найталановитіших за багато років зцілювачок. Світло, ви можете уявити зцілення Чорною Айз Седай? — Третій аркуш. — Мериллін Ґемалфін обожнює котів і з усіх сил намагається допомагати пораненим тваринам. Котів! Тьху! — Вона згребла всі сторінки разом, зім’явши їх у своїх кулаках. — Все це безнадійний мотлох.