Найнів підняла голову Дайлін і почала заливати їй до рота свої ліки.
— Пийте, — твердо сказала вона. — Знаю, смакує воно не дуже, — але випийте все.
Дайлін ковтнула, закашлялася, і ковтнула ще раз.
— І навіть не тоді, Айз Седай, — сказала Ав’єнда Елейн. Втім, очі її були прикуті до Дайлін та Найнів. — Кажуть, що до Світотрощі ми служили Айз Седай, — хоч і невідомо, як саме. Ми провалили службу. Можливо, за цей гріх ми й потрапили до Трикратної землі; не знаю. Ніхто не знає, що то був за гріх, окрім хіба Мудрих, вождів кланів, — а вони не кажуть. Говорять, що, якщо ми знову схибимо перед Айз Седай, то вони знищать нас.
— Пийте це все, — бурмотіла Найнів. — Мечі! Мечі й м’язи, — а мізки відсутні!
— Ми не збираємося знищувати вас, — прямо сказала Елейн, і Ав’єнда кивнула.
— Як скажете, Айз Седай. Однак всі давні перекази сходяться на одному: ми ніколи не маємо битися з Айз Седай. Якщо ви нашлете блискавки й погибельний вогонь проти мене, я танцюватиму з ним, але не пошкоджу вас.
— Люди зі списами, — пробурчала Найнів. Вона опустила голову Дайлін і поклала руку на її чоло. Очі Дайлін знову були заплющені. — Жінки зі списами! — Ав’єнда переступила з ноги на ногу й знову спохмурніла. Вона була така не єдина серед аїльок.
— Погибельний вогонь, — сказала Еґвейн. — Ав’єндо, що це таке — погибельний вогонь?
Аїлька підняла своє спохмурніле обличчя й подивилася на дівчину.
— Чи ви не знаєте, Айз Седай? У давніх переказах Айз Седай володіли ним. Розповіді описують це як страшну річ, але більше я не знаю. Кажуть, ми чимало забули з того, що знали.
— Мабуть, Біла Вежа теж багато забула, — сказала Еґвейн. Я знала про це в тому... сні, чи що це було. Він був реальний, як Тел’аран’ріод. Я б заклалася на це з Метом.
— Жодного права! — рявкнула Найнів. — Ніхто не має жодного права так нівечити тіла. Жодного права!
— Вона зла? — розгублено запитала Ав’єнда. Чіад, Бейн і Джолін обмінялися схвильованими поглядами.
— Все гаразд, — сказала Елейн.
— Це навіть краще, ніж все гаразд, — додала Еґвейн. — Вона починає сердитися, — і це значно краще, ніж все гаразд.
Сяйво саїдар раптово оточило Найнів, — Еґвейн нахилилася вперед, намагаючись розгледіти, і Елейн вчинила так само — а Дайлін припинялася і почала кричати з широко розплющеними очима. За мить Найнів легко опустила її назад, і сяйво згасло. Дайлін заплющила очі й лежала, важко дихаючи.
Я побачила, подумала Еґвейн, здається... побачила. Вона не була певна, що змогла розпізнати всю множинність потоків, а тим паче — те, як Найнів сплела їх разом. Те, що Найнів зробила за ці кілька секунд, — все одно що із зав’язаними очима сплести чотири килими водночас.