Еґвейн неохоче подумала, що може зрозуміти, чому вони почали війну— навіть якщо вони не вважають це війною — після того, як король Ламан зрубав їхній подарунок, аби лише зробити трон не таким, як у всіх. Лама-нів гріх, — так вони це називали. Верін казала, що з війною завершилася не лише кайренська торгівля через Пустелю, але й що ті кайренці, котрі насмілювалися увійти до неї, тепер зникали. Верін стверджувала, що їх «продавали як тварин» у землі по той бік Пустелі, — хоча навіть вона не могла зрозуміти, як можна продати чоловіка чи жінку.

— Еґвейн, — сказала Елейн, — ти знаєш, хто такий Той, що приходить зі світанком, чи не так?

Втупившись у спину Найнів, що йшла попереду, Еґвейн похитала головою. — Вона хоче нам влаштувати перегони до Джурина? — а тоді майже зупинилася.

— Ти ж не хочеш сказати?..

Елейн кивнула.

— Гадаю, так. Я багато чого не знаю з Пророцтва про Дракона, але чула кілька рядків. Один я добре пам’ятаю. «На схилах Драконової гори повинен він народитися, народитися від діви, що не повінчана ні з ким». Еґвейн, Ранд справді схожий на аїльця. Гаразд, він також схожий на ті портрети Тиґрейн, що я бачила, — але вона зникла ще до його народження, та й не могла вона бути його матір’ю. Гадаю, Рандовою матір’ю була Діва Списа.

Еґвейн спохмурніла від навали думок, — про все, що вона знала про Ран-дове народження. Його виховував Тем аль’Тор після того, як Карі аль’Тор померла. Але якщо сказане Морейн — правда, то вони не могли бути його батьками. Інколи здавалося, що Найнів знає таємницю народження Ринда. Але присягаюся, що не зможу її вибити з неї й палкою!

Вони наздогнали Найнів. Еґвейн поринула в задуму, Найнів дивилася прямо, виглядаючи Джурин і той човен, а Елейн похмуро дивилася на них обох — так, наче вони були двома дітьми, що бурмосилися одна на одну через те, кому має належати найбільший шматок пирога.

Після тривалої мовчанки Елейн сказала:

— Ти чудово усе вирішила, Найнів. Зцілення і все інше також. Упевнена, що вони ні на мить не засумнівалися, що ти — Айз Седай. Та й щодо нас не мали підозри завдяки тобі.

— Ти справді добре виконала роботу, — сказала Еґвейн через хвилину. — Це вперше за весь час я побачила, що відбувається під час Зцілення. Після цього створення блискавки здається ліпленням паляниці.

Несподівана усмішка з’явилася на обличчі Найнів.

— Дякую, — пробурмотіла вона і дотягнулася до Еґвейн, щоб легенько смикнути її за волосся, як вона це робила, коли та була малою дівчинкою.

Я вже не мале дівчисько. Все це сталося дуже швидко, тож вони знову мовчки продовжили свій шлях. Елейн гучно зітхнула.