Сива жінка недовірливо подивилася на неї.

— Повірте! — Погляд Найнів вимагав згоди. — Повірте, або я заберу срібло й знайду когось іншого, — з мізками!

— Коли я був молодим, — промовив Сандар серйозним голосом, — кишенькова злодюжка увігнала ножа мені між ребрами, — адже я не думав, що гарненька молода дівчина може так само впевнено штрикнути когось, як і чоловік. Більше я такої помилки не припускаюся. Я буду поводитися, наче ці всі жінки — Айз Седай із Чорної Аджі.

Еґвейн ледь не вдавилася, і він сумно всміхнувся, коли зсипав монети в свій гаманець і засунув його за пасок.

— Я не хотів налякати вас, майстрине. У Тірі немає Айз Седай. Це може тривати кілька днів, якщо вони разом. Тринадцять жінок укупі буде легше знайти; поодинці ж — складніше. Але у будь-якому разі я знайду їх. І я їх не відлякаю. І ви дізнаєтеся, де вони.

Коли він припасував свого солом’яного капелюха та колодки і вийшов чорним ходом, Елейн сказала:

— Сподіваюся, він не самовпевнений. Аїлгуїн, я чула, що він сказав, але... Він же зрозумів, що вони небезпечні, правда?

— Він не дурень, — хіба лише тоді, коли робить щось заради пари чарівних очей або гарненької ніжки, — сказала сива жінка, — але це біда всіх чоловіків. Він найкращий мисливець за злодіями у Тірі. Не хвилюйтесь. Він знайде цих ваших Друзів Морока.

— До ранку знову дощитиме, — Найнів тремтіла, попри теплінь у кімнаті. — Відчуваю, збирається на грозу.

Аїлгуїн лише похитала головою й почала наливати рибний суп у миски на вечерю.

Після того, як вони поїли і вмилися, Найнів та Аїлгуїн сіли за стіл розмовляти про зілля й лікування. Елейн працювала над невеличким шматком вишивки, який вона почала на плечі свого плаща: крихітні блакитні й білі квіточки. Потім вона почитала примірник «Есеїв Вілліма з Манечес», який лежав в Аїлгуїн на невеличкій поличці з книжками. Еґвейн теж намагалася читати, але ні есеї, ні «Мандри Джеїна Обходисвіта», ні гумористичні історії Алерія Елффін не могли втримати її цікавості вже після кількох сторінок. Вона перебирала пальцями кам’яний тер’ангріал крізь сукню. Де вони ? Що вони хочуть у Серці? Ніхто, окрім Дракона, — окрім Ранда — не може торкнутися Калландора, — то що вони хочуть ? Що ? Що ?

Коли настала ніч, Аїлгуїн показала кожній спальню на другому поверсі; але коли господиня пішла до власної, дівчата зібралися в Еґвейн при світлі однієї свічки. Еґвейн вже роздягалася до сорочки; на шнурочку, що висів на її шиї, було два персні. Кам’яний був значно важчим від золотого. Це те, що вони робили щоночі після того, як покинули Тар Балон, — окрім ночі з аїльцями.