Светлый фон

Лють і жах накрили її натемно.

Прокинься! — кричала вона до нього, і крапельки її слини оздоблювали прозору шкіру його лоба та щік.

Прокинься!

— Прокинься заради любові Божої, ти, малий гівнюк, ПРОКИНЬСЯ!

— Прокинься заради любові Божої, ти, малий гівнюк, ПРОКИНЬСЯ!

Вона зняла з баночки кришку й дістала ложкою порцію шоколадного крему. Її рука, яка вже знала правду, трусилася так сильно, що більша частина його розлилася. Те, що залишилося, вона попхнула між млявих губ, та більше виплеснулось на тацю з лячним лясканням. Ложечка стукалась об його зуби.

— Ренді, — благала вона. — Перестань дуркувати з мамунею.

Потягнулася друга її рука, Сенді скарлюченим пальцем відкрила сину ротик і просунула туди решту крему.

— Ось так, — промовила вона. Усмішка, несказанна в її надламаній надії, торкнула губи Сенді Мак-Дуґалл. Вона осіла на свій кухонний стілець, розслабляючись м’яз по м’язу. Тепер все буде добре. Тепер він зрозуміє, що вона так само любить його, і припинить свої жорстокі плутні.

— Смачно? — промурмотіла вона. — Шока смашьна, Венді! Нумо, вусміхнись мамуні, га? Будь хорошим хлопчичком, подаруй мамуні усмішку!

Вона потягнулася тремтячою рукою і посунула вгору кутики рота Ренді.

Шоколад вилився на тацю — ляп.

Сенді зайшлася криком.

  3

3

Тоні Ґлік прокинувся в суботу вранці, коли у вітальні впала його дружина Марджорі.

— Марджі? — погукав він, скидаючи ноги на підлогу. — Мардж?

Після довгої, довгої паузи вона відповіла:

— Тоні, зі мною все гаразд.

Він сидів на краю ліжка, тупо дивлячись униз собі на ступні. З голими грудьми, в смугастих піжамних споднях, поясна поворозка яких звисала йому між ніг. Волосся в нього на голові стирчало воронячим гніздом. Він мав чорне волосся, яке успадкували обидва його сини. Люди думали, що він єврей, хоча їм вистачило б лиш самого цього волосся макаронника, вважав він. Прізвище його діда було Ґлікуччі. Коли хтось йому сказав, що в Америці легше влаштуватися, якщо маєш американське прізвище, щось таке коротке і звучне, дідусь офіційно змінив його на Ґлік, не усвідомлюючи, що міняє правдивість одної меншини на видимість належності до іншої. Тоні Ґлік мав кряжистий, повитий потужними м’язами тулуб і смагляву шкіру. На його обличчі тримався ошелешений вираз людини, яку побили й викинули з бару.