— Що це за шпиталь такий ви, люди, тут тримаєте, до речі? — знову запитав ошелешений чоловік.

  23

Вони побачили, як дві медсестри пробігли повз двері до ліфтів, і почули збоку сходової кліті неясний крик. Бен поглянув на Джиммі, і Джиммі стиха знизав плечима. Метт дрімав з роззявленим ротом.

Бен вимкнув світло і причинив двері, Джиммі присів навпочіпки біля Меттового ліжка, а коли вони почули, як за дверима зупинилися кроки, Бен стояв уже напоготові. Коли двері прочинилися і досередини просунулась чиясь голова, він затиснув її напівнельсоном[280] і впер їй в обличчя хрест, який тримав у другій руці.

— Пустіть мене!

Вільна рука приходька марно била Бена в груди. За мить ввімкнулося верхнє світло. Метт сів на ліжку, лупаючи очима на Марка Петрі, який виривався з рук Бена.

Джиммі підхопився зі свого присіду й бігом кинувся через кімнату. Він був уже майже готовий ухопити хлопчика в обійми, але завагався:

— Задери вгору підборіддя.

Марк задер, показуючи усім трьом свою чисту шию.

Джиммі розслабився:

— Хлопче, я ніколи в житті не був такий радий когось побачити. А де отець?

— Не знаю, — понуро сказав Марк. Барлоу мене схопив… убив моїх батьків. Вони мертві. Мої мати і батько мертві. Він зіштовхнув їх головами. Він убив моїх батьків. Потім він схопив мене і сказав отцю Каллагену, що відпустить мене, якщо отець Каллаген пообіцяє йому викинути свій хрест. Він пообіцяв. Я побіг. Але перед тим як втекти, я на нього плюнув. Я плюю на нього, і я його вб’ю.

Він хитнувся у дверях. На обличчі і щоках у нього були відмітини від ожини. Він біг крізь ліс по тій стежині, де вже так давно горе спіткало Денні Ґліка і його брата. Штани до колін у нього були мокрі, бо він перебігав Теґґартів ручай. Він зупинив якусь попутку, але не запам’ятав, хто його підвозив. Там грало радіо, це він пам’ятав.

Бену заціпило. Він не знав, що сказати.

— Бідний ти хлопчик, — тихо промовив Метт. — Бідний, хоробрий хлопчик.

Маркове обличчя почало розпливатися. Очі його заплющилися, а губи скривилися і затремтіли:

— Моя мах-мах-мама…

Він сліпо похитнувся, і Бен ухопив його в обійми, пригорнув і почав колисати, тим часом як прийшли сльози і люто ринули на його футболку.