Не можу докладно описати, що діялося далі. Знаю, що я наскочив на Доррімора, щоб убити його. Знаю, що вдосвіта якісь люди знайшли мене – потовченого й закривавленого, зі слідами пальців на горлі. Мене привезли до «Патнем-гаусу», де я кілька днів пролежав у гарячці. Все це мені згодом розповіли. Добре пам’ятаю одне – отямившись, я попросив, щоб до мене прийшов портьє.

– Чи й досі тут проживають місіс Коррі та її дочка? – спитав я його.

– Повторіть, будь ласка, прізвище.

– Коррі.

– В нашому готелі таких нема й не було.

– Не глузуйте з мене, – сердито сказав я. – Ви ж бачите, що я цілком здоровий. Скажіть мені правду.

– Слово честі, – запевнив портьє. Було видно, що не бреше. – У нас не було таких постояльців.

Я отетерів. Полежавши хвилину-другу мовчки, я спитав:

– Де доктор Доррімор?

– Він вибрався звідси вранці, зразу ж після вашої бійки, й відтоді про нього нічого не чути. Так, добряче вам дісталося від доктора.

V

Ось такі факти цих подій. Тепер Марґарет Коррі – моя дружина. Вона ніколи не бувала в Оберні. Той час, історію якого, витворену в моїй голові, я спробував викласти ось тут, Марґарет провела вдома, в Окленді, не знаючи, куди подівся її коханий і чому він не пише. Недавно я прочитав у газеті «Балтимор Сан» таку замітку:

«Учора ввечері лекція професора Валентайна Доррімора, відомого гіпнотизера, зібрала велику авдиторію. Провівши в Індії більшу частину життя, лектор показав кілька чудових прикладів своєї могутності, одним тільки поглядом гіпнотизуючи кожного охочого взяти участь в експериментах. Двічі він загіпнотизував усю публіку (крім репортерів) і розважив її навіяними неймовірними видіннями. Найціннішою частиною лекції було розкриття техніки індійських факірів, про чиї знамениті трюки ми знаємо з уст мандрівників. Професор ствердив, що ці маги, у яких він сам переймав їхнє мистецтво, не чаклують, а просто гіпнотизують глядача й змушують його бачити та чути те, що захочуть. Трохи занепокоїло твердження Валентайна Беррімора, що особливо чутливу й піддатливу людину гіпнотизер може втримувати в царстві ілюзій тижні, місяці, ба навіть роки й будь-коли навівати їй усілякі видіння та галюцинації».

⥈

Годинник Джона Бартайна

Історія, яку розповів лікар