У цьому ділі, в ніч проти неділі, вперше бере участь і Франц. Він таки домігся свого. Франц Біберкопф сидить у машині, всі знають, що кому робити, у нього теж є своя роль, як і в кожного. Все йде по-діловому, цього разу на атасі має стояти хтось інший, тобто, власне, на атасі ніхто по-справжньому не стоїть, просто ще учора ввечері троє хлопців пробралися в друкарню, що була поверхом вище, драбину й автоген вони затягли туди в ящиках через чорний хід й заховали за рулонами паперу, ще один підігнав машину, об одинадцятій їм відчинили двері; в будинку ніякий біс їх не помітив, до того ж там майже одні конторські приміщення й крамниці. Потім всі спокійно взялися до роботи, один став біля вікна й дивиться то на вулицю, другий позирає у двір, бляхар нацупив захисні окуляри, увімкнув автоген й пропалив у підлозі квадратну дірку на півметра. А коли пройшов крізь стелю наскрізь, внизу загуркотіло, але то нічого, просто повідвалювалися великі шматки тиньку — від жару тріснула стеля, в маленький отвір вони пропхали тонку шовкову парасольку, куди безшумно посипалися шматки тиньку, тобто більшість шматків, всіх не зловиш. Але все обійшлося, внизу темінь і цілковита тиша.

О десятій починають пробиратися вниз, спершу елегантний Вальдемар, бо він уже знає це приміщення. Спускається мотузяною драбиною як кішка, він робить це вперше, але не має й краплі страху, таким вітрогонам завжди найбільше щастить, звичайно, поки не погорять. Потім спускається ще один, сталева драбина лише 2,5 м завдовжки, до стелі не дістає, внизу вони позсовували столи, поставили один на один, потім повільно спускають драбину, встановили на верхньому столі, от тепер у нас усе готово. Франц залишився нагорі, лежить на животі над діркою, хапає однією рукою, як рибалка гаком, зараз цілі паки тканини, які йому подають знизу, кладе позаду себе, їх забирає вже інший. Франц має добрячу силу. Райнгольд, який працює внизу з бляхарем, дивується з того, що витворяє Франц. Кумедна річ — піти на діло з одноруким. Францова рука працює як кран, це просто бомба, такий собі потужний гак. Потім почали перетягати кошики до виходу. І хоч унизу, в підворітті, пильнує один зі своїх, Райнгольд про всяк випадок сам обходить двір. Зачекали дві години, тепер усе чисто, сторож іде через будинок, чіпати його не треба, він і так нічого не помітить він же не цілковитий дурень, щоб за ті жалюгідні пфеніґи, які йому платять, ризикувати своїм життям, ось бачиш, він уже здимів, нормальний хлопець, залишимо йому синенького папірця біля контрольного годинника. Ось уже друга, о пів на третю під'їде машина. Тим часом вони нагорі гарненько попоїли, головне — не перебрати шнапсу, щоб ніхто не почав галасувати, ось уже нарешті й пів на третю. Сьогодні двоє з банди вперше пішли на діло, Франц і елегантний Вальдемар. Швиденько кинули монетку, Вальдемар виграв, отже, йому й ставити печатку на сьогоднішнє діло, він ще раз спустився драбиною в темний, сплюндрований склад, стягає штани, присідає, тужиться й залишає на підлозі «печатку».