У Берліні люблять посміятися. У Добрина[203], що на розі Кайзер-Вільгельмштрасе, сидять за столиком троє: веселий товстун, його подружка — така собі славна пампушечка, яка надто верескливо сміється; і з ними ще один — приятель товстуна, якийсь непоказний чоловічок, за нього платить товстун, а він має лише слухати та сміятися за компанію. То все поважні клієнти. Пухкенька хвойдочка що п'ять хвилин цмокає в губи свого товстопузика й вигукує: «Ну ти й вигадав!» А той присмоктується до її шиї, і все це триває добрі дві хвилини. А що собі думає той інший, який на них дивиться, то їм байдуже. Товстопуз розповідає: «Аж тут вона каже до нього: «Що це ви зараз робите зі мною?» А потім знову: «А зараз що ви робите зі мною? Ну а третього разу було лише лясь-лясь по пиці». Товариш посміхається. «На такі штучки ти майстер». А товстопуз вдоволено відповідає: «Еге ж, не заперечуватиму, а ось ти неабиякий тугодум».

П'ють бульйон, а товстий знову взявся розповідати:

«Приходить рибак до ставка, а там сидить дівчина, от він їй і каже: «Ну що, фройляйн Фішер, коли підемо з вами рибалити?» А вона каже: «Я не Фішер, я Трахер»[204]. «О, то ще краще!» Усі троє аж ревуть від сміху. Товстун пояснює: «Сьогодні у нас буде фірмовий суп». А хвойдочка: «Ну й придумав!»

«Послухай, а цей знаєш? Каже фройляйн: «Скажіть, будь ласка, а що таке а propos[205]?» — «А propos? Це коли вставляють те, що пасує». — «От бачите, — каже вона, — я так і думала, що це щось непристойне. Хи-хи-хи». Всім затишно, весело, фройляйн уже шість разів збігала до вбиральні. «Курка каже до півня: «У нас різні смаки, може, краще тепер навпаки?» Офіціанте, візьміть за три чарки коньяку, два бутерброди з шинкою, три бульйони і три ґумові підошви». — «Ґумові підошви? А, це ви так про грінки». — «Ви кажете: «грінки», а я кажу: «ґумові підошви». А дріб'язку у вас не буде? Знаєте, у нас вдома немовля в колисці лежить, то я йому замість соски даю монетку посмоктати. Так. Ну що, мишеня, ходімо. Година сміху скінчилася, до каси і поїдемо на Кассель».

Александерштрасе та площею проходять також чимало жіночок і дівчат, що носять під серцем зародок, який перебуває під захистом закону. І поки на вулиці жіночки й дівчата мліють від спеки, зародок сидить в своєму закутку, у нього приємна температура, він гуляє по Александерплац, але деяким зародкам опісля буде кепсько, тож хай зарано не радіють.

А ще там тиняються інші люди, які цуплять усе, що погано лежить; одні ситі, інші ще тільки розмірковують, як би й собі чимось набити черево. Універмаг Гана знесли до цурки, але крамниць не бракує, вони ледь не в кожному будинку, принаймні так виглядає, ніби то все крамниці, а насправді там ні до чого прицінитися, сама лише реклама, заклики, приманки-щебетанки, обіцянки-цяцянки — справжнісінький тобі пташиний ґвалт.