Кейт скрутила папір, обв’язала стрічкою, поклала у скриньку і зачинила віко. Сіла на свій стілець.
Нарешті Фей запитала:
— Ти задоволена?
Очі Кейт, здавалося, дивилися кудись крізь очі Фей, ніби хотіли проникнути у її мозок. І вона сказала спокійно:
— Я намагаюся триматися, матусю. Не знаю людини, добрішої за тебе. Боюся, якщо я скажу щось надто швидко або підійду до тебе надто близько, я просто розіб’юся на друзки.
Це було драматичніше, ніж передбачала Фей: спокійно, але наелектризовано.
— Кумедний подарунок, так? — сказала нарешті Фей.
— Кумедний? Ні, зовсім не кумедний.
— Тобто, заповіт — дивний подарунок. Але він означає дещо більше. Тепер ти — моя справжня донька, і тому я можу тобі сказати. Я — ні, ми — ми маємо готівку і цінних паперів більш ніж на шістдесят тисяч доларів. У мене в столі лежать номери банківських рахунків і сейфів. Я продала свій заклад у Сакраменто за дуже пристойну ціну. Чого ти мовчиш, дитинко? Тебе щось непокоїть?
— Заповіт звучить як смерть. Ніби покров на труні.
— Але всі складають заповіти.
— Знаю, матусю,— Кейт жалібно усміхнулася.— Мені спало дещо на думку. Я подумала, як люто твоя сім’я оскаржуватиме такий заповіт. Не треба тобі цього робити.
— Дитинко моя бідолашна, й оце тебе хвилює? Нема в мене ніякої сім’ї. Та й родичів ніяких, наскільки я знаю. А хоч би вони й були — хто про це дізнається? Гадаєш, тільки у тебе є секрети? Гадаєш, я живу під тим іменем, з яким народилася?
Кейт довго і пильно дивилася на Фей.
— Кейт! — вигукнула та.— Кейт, таж у нас свято. Не сумуй! Чого ти така крижана?
Кейт підвелася, обережно відсунула стілець і сіла на підлогу. Поклала голову на коліна Фей. Її тонкі пальці легенько обводили вибагливий листяний візерунок із золотої нитки на сукні Фей. А Фей гладила Кейт по щоці, по волоссю, торкалася її дивних вух. Вона ніяково торкнулася краєчків рубця.
— Здається, я ще ніколи не бувала щасливою,— промовила Кейт.
— Люба моя. Ти мене теж робиш щасливою. Дуже щасливою. Тепер мені не самотньо. Тепер я почуваюся у безпеці.
Кейт легенько колупала нігтями золоту нитку.
Вони довго просиділи у приязній теплоті, поки Фей не схаменулася.