Кейт поцілувала її.

— Яка ти у мене чудова, матусю.

Зачинивши по собі двері, Кейт хвильку постояла у коридорі. Вона погладила пальцями своє маленьке гостре підборіддя. Очі в неї були спокійні. Потім, закинувши руки за голову, вона розкішно потягнулася. Провела руками собі по боках, від грудей до стегон. Кутики її вуст трохи піднялися, і вона пішла на кухню.

2

Декілька постійних клієнтів приходили та йшли, двоє комівояжерів проводжали їх до залізниці, але зі «Світових лісовиків» не з’явився жоден. Дівчата сиділи, позіхаючи, у вітальні до другої години, чекали.

«Лісовиків» затримав прикрий випадок. У Кларенса Монтейза стався серцевий напад якраз посередині ритуалу закриття і перед вечерею. Його поклали на килим і змочували йому чоло, доки не приїхав лікар. Ні в кого не було настрою сідати за вечерю з пончиками. Після прибуття доктора Вайлда «Лісовики» зробили імпровізовані ноші з флагштоків, просунутих у рукава двох пальт. Дорогою додому Кларенс помер, і знову довелося посилати по доктора Вайлда. Коли вони обговорили, як облаштувати похорон, і написали некролог до «Салінас Джорнал», ніхто не наважився їхати до борделю.

Наступного дня, коли в закладі дізналися, що сталося, всі дівчата пригадали, що сказала Етель за десять хвилин до другої.

— Боже мій! — от що сказала Етель.— Ніколи тут не бувало так тихо. Музики немає, Кейт немов язик проковтнула. Сидимо, як біля небіжчика.

Пізніше сама Етель була вражена, що таке сказала,— немов усе знала наперед.

А Грейс тоді мовила:

— Цікаво, як Кейт проковтнула свій язик. Приємне відчуття? Кейт, чуєш, я кажу — приємне відчуття?

Кейт здригнулася.

— Що? Здається, я замислилася.

— А я ні,— сказала Грейс.— Я така сонна! Чого ми не зачиняємося? Спитаймо у Фей, чи можна зачинитися. Сьогодні до нас і завалящий китаєць не постукає. Піду спитаю Фей.

Кейт обірвала її.

— Не набридай Фей. Вона нездужає. Зачинимося, як завжди, о другій.

— Цей годинник неправильний,— втрутилася Етель.— А що там з Фей?

— Мабуть, про це я й замислилася,— відповіла Кейт.— Фей хвора. Я смертельно за неї хвилююся. Вона вигляду не подає, поки може терпіти.

— А я вважала, що з нею все гаразд,— зауважила Грейс.