— Саме так.

— Гаразд.

Зненацька Лі гмикнув, і на його обличчі з’явився подив.

— Свята скоромина! — вигукнув він.— Про це я й не подумав!

Адам нервово пересмикнувся.

— Добре, якби ти зійшов з курсу, яким ідеш,— сказав він роздратовано.— Бо я почуваюся, як школяр перед дошкою з колонками цифр.

Лі витяг з кишені свою люльку — з черешком чорного дерева і латунною чашечкою. Він набив крихітну чашечку тютюном, нарізаним так дрібно, що той скидався на волосся, запалив люльку, зробив чотири затяжки і відклав люльку.

— Це опій? — запитав Адам.

— Ні,— сказав Лі.— Це дешевий сорт китайського тютюну, і смак у нього препротивний.

— Навіщо тоді ти його куриш?

— Не знаю. Мабуть, він мені про щось нагадує, викликає якісь асоціації з ясністю. Не надто ускладнені,— Лі примружив очі.— Ну, добре. Я спробую витягнути ваші думки, як яєчну локшину, і просушити на сонці. Ця жінка й досі ваша дружина і вона ще жива. За умовами заповіту вона успадковує понад п’ятдесят тисяч доларів. Це колосальні гроші. Чимало доброго чи злого можна на них зробити. Чи хотів би ваш брат, якби він знав, де вона зараз і чим займається, чи хотів би він, щоб вона ці гроші отримала? В судах завжди намагаються дотримуватися волі спадкодавця.

— Мій брат цього не схотів би,— відповів Адам. Але тут він пригадав дівиць з другого поверху таверни і періодичні візити Карла до них.

— Можливо, вам доведеться подумати за свого брата,— сказав Лі.— Те, чим займається ваша дружина, не є ані добрим, ані злим. Святі можуть виростати на будь-якому ґрунті. Можливо, за ці гроші вона вчинить якесь добро. Немає кращого трампліна для доброчинства, ніж нечисте сумління.

Адам здригнувся.

— Вона мені розповіла, щó зробила б, якби мала гроші. Це ближче до вбивства, ніж до доброчинства.

— Тобто, ви не вважаєте, що їй варто отримувати ці гроші?

— Вона сказала, що знищить чимало шановних людей у Салінасі. І вона це справді може.

— Зрозуміло,— сказав Лі.— Я радий, що можу подивитися на справу безсторонньо. Вочевидь, штани їхніх репутацій в певних місцях протерлися. Отже, з морального погляду, ви проти того, щоб давати їй гроші?

— Так.

— Добре, розгляньмо це. Вона не має імені, не має підтримки. Повія, яка готовою вистромилася з-під землі. Вона не могла б легально вимагати ці гроші, якби про них дізналася, без вашої допомоги.