Коли вона вийшла з вітальні, дівчата перезирнулися і спантеличено знизали плечима. Елоїза, яка розмовляла з чорночубим Джо, спитала:
— Щось трапилося?
— Мені нічого не відомо. А в чому річ?
— Не знаю. Вона, здається, нервується.
— Що ж, там була якась колотнеча.
— Яка саме?
— Зупинися! — застеріг Джо.— Я нічого не знаю і ти нічого не знаєш.
— Зрозуміла. В чуже просо не пхай носа.
— Золоті слова,— схвалив Джо.
Кейт завершила обхід.
— Я іду спати,— сповістила вона Джо.— Не турбуй мене без крайньої необхідності.
— Від мене щось потрібно?
— Так, зроби мені чаю. Ти відпрасувала оту сукню, Елоїзо?
— Так, мем.
Кейт не знаходила собі місця. Вона акуратно розклала всі папери по шухлядках, і коли Джо приніс чай, звеліла йому поставити його біля ліжка.
Умостившись серед подушок, присьорбуючи чай, Кейт досліджувала оту свою думку. До чого тут Карл? І тоді вона збагнула.
Карл був розумний. У свій дивовижний спосіб Сем Гамільтон також був розумний. Оця думка й викликала страх — розумні люди існують. Карл і Сем померли, але, можливо, знайдуться інші. Вона ретельно все зважувала.
Уявімо, що я сама викопала оті склянки. Що я подумала б і що я зробила б? Груди її стиснув страх. Чому склянки розтрощили і закопали? Отрути в них не було! Тому навіщо їх закопувати? Що примусило так зробити? Їй слід було викинути їх у канаву на Головній вулиці або запхати у бак для сміття. Доктор Вайльд помер. Але які він залишив записи? Вона не знала. Уявімо, вона знайшла оті склянки і дізналася, щó в них було. Невже б вона не звернулася до того, хто на цьому тямиться: «Якщо давати кротонову олію людині, що з нею буде? А якщо давати малими дозами протягом довгого часу?» Вона це знала. Можливо, знала не лише вона.
«А раптом ти почула би про багату хазяйку борделю, яка заповіла все своє майно і гроші новій дівчині й невдовзі померла?» Кейт добре знала, якою була б її перша думка. Вона втратила розум, коли влаштувала вигнання Етелі з округу. Тепер її і слід загув. Етелі треба було платити, а потім виманити в неї склянки. Де тепер оті склянки? У конверті — але де? Як знайти Етель?
Етель, звісно, знає, чому і як її вигнали. Етель не надто розумна, але могла розказати комусь розумнішому. І може піти поголос про хворобу Фей, про те, який у неї тоді був вигляд, про її заповіт.