— Кудись побіг. Куди не знаю.

— Він якраз не надто підступний,— занепокоївся Лі.

— Знаю. Про це я і думав. Ти ж не думаєш, що він наважився, га, Лі?

— Чорт забирай,— відповів роздратовано Лі,— коли людина шукає підтримки, вона просить друга думати про те, що хоче вважати правдою. Це ніби питати у кельнера, яка страва сьогодні найкраща. Звідки мені в дідька знати?

— Навіщо я так вчинив? — вигукнув Кел.— Навіщо я так вчинив?

— Не ускладнюй,— сказав Лі.— Ти знаєш навіщо. Ти був на нього злий, а злий ти був тому, що батько тебе образив. Це зовсім просто. Ти просто розізлився.

— Оце мене якраз і ятрить — чому я підступний. Я не хочу бути злим і підступним. Допоможи мені, Лі!

— Секунду! — сказав Лі.— Мені здалося, я чув голос твого батька.

І він стрілою рвонувся у двері.

Кел дослухався до голосів, і тут до кімнати повернувся Лі.

— Він збирається на пошту. Ми ніколи не отримуємо листів після опівдня. Ніхто не отримує. Але всі чоловіки в Салінасі ходять на пошту по обіді.

— Дехто з них дорогою заходять випити,— пояснив Кел.— Гадаю, це почасти звичка, а почасти розвага. Вони зустрічаються з приятелями.

— Келе,— сказав Лі,— мені не подобається вигляд твого батька. Він якийсь напівпритомний. А, забув! Ти же ще не знаєш. Вчора вночі твоя мати наклала на себе руки

— Невже? — спитав Кел і потім аж загарчав: — Сподіваюся, їй було боляче. Ні, я не хотів цього казати. Я не хотів так думати. От воно! От воно знову! Я не хотів! Не хотів!

Лі почухав одне місце на голові, потім почав розчісувати всю голову, ніби виграючи час. Це надало йому вигляду глибокої задумливості. Він спитав:

— Спалення грошей принесло тобі велике задоволення?

— Так... Гадаю, що так.

— І ти отримуєш задоволення від цього покарання, яке сам собі влаштовуєш. Ти насолоджуєшся своїм відчаєм?

— Лі!

— Ти дуже зациклений на собі. Ти захоплений трагічною виставою «Калеб Траск» — Калеб Величний, Калеб Неповторний. Калеб, страждання якого потребують свого Гомера. Ти ніколи не уявляв себе просто шмаркатим підлітком — то злобним, то неймовірно шляхетним? З брудними звичками, але дивовижно чистими помислами? Можливо, у тебе трохи більше енергії, ніж у інших, просто енергії, але, окрім цього, ти дуже подібний до всіх шмаркатих підлітків. Ти намагаєшся додати собі гідності й трагічності, бо твоя мати була повія? А якщо раптом твій брат щось над собою вдіє, ти зумієш поцупити для себе велич убивці, га, шмаркачу?