Питання контролю часто порушується у статтях з психології. Як ми обговоримо в останньому розділі, фізичні вправи можуть бути дуже ефективними в боротьбі зі стресом, але тільки якщо ви хоч трохи хотітимете цього навантаження. Дивовижно, але це саме спостерігається і в щурів — якщо щур добровільно йде бігати в колесі, він почуває себе чудово. Але якщо змусити його до фізичного навантаження такої ж інтенсивності, це викличе серйозну стресову реакцію.

Питання контролю також дуже часто висвітлюється в статтях з професійного стресу. Звісно, деякі професії нерозривно пов’язані зі стресом у тому плані, що вимагають великої відповідальності та контролю — наприклад, вам доводиться керувати посадкою великих авіалайнерів у місцевому аеропорту, вирізати в когось аневризму мозкової артерії або приймати остаточне рішення щодо того, чи використовувати тафту у вбранні для показу осінньої колекції в Мілані. Однак у більшості випадків професійний стрес пов’язаний з нестачею контролю, коли ваша робота є лише частиною механізму. Численні дослідження показали, що взаємозв’язок між професійним стресом та підвищеним ризиком появи серцево-судинних захворювань та порушення обміну речовин зумовлюється вбивчим поєднанням високих вимог та низького контролю — ви маєте важко працювати, від вас багато очікують, але ви маєте мінімальний контроль за процесом. Це втілення конвеєра, поєднання стресових чинників у дусі відчуження робітників від процесу праці, як описував Маркс. Елемент контролю потужніший за елемент вимоги — низькі вимоги та низький рівень контролю має більш руйнівний вплив на здоров’я, ніж високі вимоги та високий рівень контролю.

Стрес, зумовлений нестачею контролю на робочому місці, може виникати не у всіх випадках. Наприклад, виробництво певного продукту. Нестача контролю у цьому випадку не викликає особливого стресу — мало хто захворіє на виразку через своє глибоке переконання у тому, що всі їхні здібні та амбітні колеги по роботі мають виготовляти партії м’яких іграшок замість шарикопідшипників. Натомість може виникнути стрес через нестачу контролю за виробничим процесом — який темп роботи має підтримуватися і чи можливі зміни у ньому, якими є умови праці і як ви можете на них впливати, наскільки суворим є керівництво.

Ці питання можуть стосуватися різних посад — і тих, від яких особливо нічого не чекають, і престижних. Наприклад, професійні музиканти, які працюють в оркестрах, загалом мають менше задоволення від роботи та переживають більший стрес, ніж ті, хто працюють у маленьких камерних групах (наприклад, у струнних квартетах). Чому? Одні дослідники припустили, що причина у нестачі автономії у великому оркестрі, через вікові традиції підпорядкування музикантів диктаторським примхам маестро, який ними керує. Наприклад, профсоюзи оркестрових музикантів лише декілька років тому вибороли право на регулярні перерви для відвідування вбиральні під час репетицій, а раніше доводилося чекати, поки диригент нарешті помітить, як звивається група дерев’яних духових інструментів^[87].