Отже, параметр контролю надзвичайно важливий; здійснення контролю за отриманням потенційної винагороди може бути бажанішим, ніж її отримання задарма. Як один з цікавих прикладів, і голуби, і щури воліють натискати важіль для отримання їжі (поки це завдання не стає дуже важким), ніж отримувати їжу просто так — ця тема часто прослідковується у вчинках та заявах багатьох нащадків заможних родин, які жалкують, що в їхньому житті без мети та прагнення бракує критичних обставин.

Втрата контролю та нестача прогнозованої інформації тісно пов’язані. На цьому наголошують деякі дослідники, підкреслюючи, що спільною рисою є нові обставини, у яких опиняється організм. Ви думали, що ви знаєте, як керувати ситуацією, і ви думали, що знаєте, що відбуватиметься далі, але виявилося, що за нових обставин ви помиляєтеся. Потужність цього чинника довели під час досліджень над приматами — тварину просто помістили в нову клітку, і це викликало пригнічення її імунної системи. Деякі науковці стверджують, що такий вид стресогенного чинника викликає нервове збудження та загострює пильність через те, що ви намагаєтеся віднайти нові правила контролю та прогнозування. Обидві точки зору стосуються різних аспектів однієї проблеми.

Усвідомлення погіршення ситуації. Фахівці виявили ще один надзвичайно важливий психологічний параметр стресової реакції. Гіпотетичний приклад: два щури отримують удари електричним струмом. У перший день експерименту один щур отримує 10 ударів за годину, а інший — 50. Наступного дня обидва отримують по 25 ударів за годину. У кого більше підвищиться тиск? Звичайно, у тієї тварини, яка першого дня отримувала по 10 ударів струмом. Інша ж думає: «Всього 25? Та це ж легко, я це витримаю». За умови однакового порушення алостатичної рівноваги, надзвичайно позитивний ефект відбувається за рахунок самого лише усвідомлення того, що ситуація покращується.

Цей принцип часто спрацьовує і з людьми, які страждають на певну хворобу. У Розділі 9 ми обговорювали варіанти, за яких біль викликає менший стрес і може навіть сприйматися позитивно, якщо він, наприклад, свідчить про ефективність ліків для зменшення пухлини. Одне хрестоматійне дослідження доводить це на прикладі батьків, чиї діти могли померти від раку з імовірністю у 25 %. Як не дивно, у батьків було зафіксовано лише помірний підйом рівня глюкокортикоїдів у крові. Чому так відбувалося? Тому що на той час діти перебували вже у стані ремісії після періоду, у який ризик смертності був ще вищим. 25 % ймовірності ввижалося їм уже дивом. 25 ударів електричним струмом за годину, певна міра соціальної нестабільності, 25 % імовірності того, що дитина помре,— кожна з цих ситуацій має як позитивний, так і негативний бік, і лише негативний здатен викликати в організмі стресову реакцію. Отже, річ не в зовнішніх реаліях, а в тому значенні, яке ви їм надаєте.