Різновид цього феномену також можна спостерігати серед бабуїнів, яких я вивчаю в Кенії. Загалом рівень глюкокортикоїдів у крові зростає в умовах нестабільної соціальної ієрархії. Це цілком логічно, бо така нестабільність свідчить про непрості часи. Якщо ж дослідити стан організму окремих бабуїнів, то можна виявити тонший алгоритм: за однакового ступеня нестабільності самці, чиє становище у групі
НЕ ТАК ШВИДКО
НЕ ТАК ШВИДКО
НЕ ТАК ШВИДКООтже, деякі потужні психологічні чинники можуть викликати стресову реакцію самі по собі або загострювати вплив іншого стресогенного чинника: втрата контролю або передбачуваності, втрата способів виходу негативних почуттів або втрата підтримки, усвідомлення того, що справи погіршуються. Очевидно, деякі з цих чинників накладаються між собою. Як ми побачили, тісно повязані між собою контроль та передбачуваність; якщо ж долучити сюди ще й усвідомлення того, що ситуація йде на гірше — ви опинитеся в умовах, за яких трапляються неконтрольовані та непрогнозовані погані речі. Приматолог Джоан Сілк з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі зазначає, що ефективним способом утримати домінування у групі для альфа-самця примата є виміщення агресії в непередбачуваний і жорстокий спосіб. У цьому вся сутність тероризму для нас, приматів.
Інколи ці параметри можуть іти врозріз один з одним, і тоді постає питання, який з них має сильніший вплив. Найчастіше це стосується дихотомії між контролем та передбачуваністю й усвідомленням того, що ситуація погіршується чи покращується. Наприклад, хтось несподівано для себе зриває величезний джекпот у лотерею. Чи можна назвати це стресогенним чинником? Це залежить від того, що справляє сильніший вплив: «усвідомлення того, що справи йдуть на краще» чи стресовий елемент «нестача передбачуваності». Не дивно, що більшість людей, які виграють великі суми у лотерею, можуть повести себе в непередбачуваний спосіб. Результати експериментів над людиноподібними мавпами, у яких дослідники змінювали соціальне положення піддослідних, показали, що неочікувані зміни можуть завдавати стресу, навіть якщо вони і позитивні (психотерапевти часто мусять шукати причини, чому люди інколи вважають за краще перебувати в скрутному, але звичному становищі, ніж змінити щось на краще). Але водночас, якщо справи йдуть жахливо, ви не знайдете великої втіхи в тому, що це було передбачуваним варіантом розвитку подій.