Деякі дослідники зробили на підставі цих досліджень досить радикальне припущення. З точки зору біологічної психіатрії, яка розглядає гормональні аспекти депресії, традиційний сценарій розвитку подій передбачає участь глюкокортикоїдів. Згідно з цим сценарієм, депресія завдає стрес організму людини і підвищує рівень глюкокортикоїдів; коли таку людину починають лікувати антидепресантами, аномальні нейрохімічні процеси (пов’язані з серотоніном, норепінефрином і т. д.) нормалізуються, завдяки чому депресія слабшає і зменшується стрес, а рівень глюкокортикоїдів приходить у норму як супутній наслідок. Новий сценарій є логічним продовженням зворотного причинно-наслідкового зв’язку, який я щойно описав. Згідно з ним, з низки причин у людини підвищується рівень глюкокортикоїдів (через стрес або збої у секреції гормону), що викликає зміни в регуляції серотоніну (або норепінефрину і т. д.) та депресію. Відтак антидепресанти застосовують для нормалізації рівня глюкокортикоїдів, тим самим нормалізуючи хімію мозку та полегшуючи симптоми депресії.
Для того щоб довести правдивість цього сценарію, потрібно обґрунтувати, що основний механізм дії різних класів антидепресантів є впливом на глюкокортикоїди і що зміни в рівні глюкокортикоїдів передують змінам у хімії мозку або виникненню симптомів депресії. Декілька дослідників презентували докази того, що антидепресанти здатні швидко змінювати кількість глюкокортикоїдних рецепторів у мозку, змінюючи регуляторний контроль за вмістом гормону та знижуючи їх рівень у крові, і ці зміни передують змінам у традиційних симптомах депресії; тоді як решта дослідників цього не виявили. Як завжди, потрібно провести більше досліджень. Але навіть якщо виявиться, що в деяких пацієнтів депресія зумовлюється підвищеним рівнем глюкокортикоїдів (а лікування депресії відповідно проходить шляхом зниження цього рівня), це не може вважатися загальним механізмом перебігу хвороби у всіх випадках, адже лише близько половини людей у депресії насправді мають підвищений вміст глюкокортикоїдів у крові. В іншій частині рівень глюкокортикоїдів нормальний. Можливо, зв’язок між стресом та депресією спрацьовує лише за декількох перших приступів депресії (до того, як налагоджується ендогенна ритмічність) або ж лише в певної групи людей.
Ми розглянули способи взаємозв’язку між стресом та глюкокортикоїдами в біологічному аспекті депресії. Цей взаємозв’язок виявляється ще тіснішим, якщо розглянути психологічний аспект хвороби.