Зрештою, ще одним важливим прогностичним чинником появи стресової реакції є не тільки ієрархічне становище, тип суспільства, у якому ви це становище займаєте, або особистий досвід і сприйняття двох попередніх чинників, а й індивідуальність, особливості характеру — тема Розділу 15. Як ми побачили, деякі примати бачать свою склянку наполовину порожньою, а життя сповнене різних провокацій, і вони не можуть скористатися способами виміщення негативних емоцій або перевагами соціальної підтримки — і характеризуються наявністю гіперактивної стресової реакції. Такі особини можуть мати надзвичайно сприятливе соціальне оточення, хороше ієрархічне становище і відмінний досвід проживання в цьому оточенні, але якщо їхній характер не дозволяє їм оцінити всі ці переваги, то за це доведеться поплатитися порушеннями в діяльності ендокринної, серцево-судинної та імунної систем.
Отже, тепер ми маємо уявлення про те, як впливає соціальне становище на появу хвороб, зумовлених стресом, у приматів. Цілком логічно було б припустити, що в людей усе набагато складніше. Час для сюрпризу.
ЧИ Є ІЄРАРХІЯ В ЛЮДЕЙ?
ЧИ Є ІЄРАРХІЯ В ЛЮДЕЙ?
ЧИ Є ІЄРАРХІЯ В ЛЮДЕЙ?Коли я був маленьким, мене завжди забирали останнім під час розподілу команд, щоб зіграти в бейсбол, бо я був невисокого зросту, незграбний і, як правило, зайнятий читанням чергової книжки. Отже, через те, що я постійно займав затишне місце на самому низу ієрархії, я скептично ставлюся до існування цього феномену в людському світі.
Частково проблема полягає в дефініції, бо предметом деяких досліджень, які начебто присвячені домінуванню, насправді є поведінка типу «А» — людей охрещують «домінантами», якщо вони відповідають у ворожій різкій манері на запитання або говорять швидко і перебивають дослідника під час розмови. Але жоден зоолог не підтвердить, що це ознаки домінування.
Інші дослідження вивчають фізіологічні відповідності індивідуальним відмінностям характеру людей, які напряму конкурують одне з одним у спосіб, який нагадує домінування. Деякі дослідники, наприклад, вимірювали гормональну реакцію студентів-важкоатлетів після перемоги або поразки у змаганнях. Інші ж досліджували особливості роботи ендокринної системи у військових у різних чинах. Однією з найпопулярніших галузей досліджень лишається ієрархія в корпоративному світі. Розділ 13 практично розвінчав міф про «синдром стресу керівника» — люди на верхньому щаблі кар’єрних сходів не отримують виразки самі, а радше викликають їх в інших. Більшість досліджень показали, що найбільш схильна до хвороб, зумовлених стресом, середня ланка працівників. Це відображення вбивчого поєднання, яким обтяжені ці нещасні люди: високі вимоги та незначна самостійність, тобто відповідальність без контролю.