Люди однаково охоче змагаються як самі з собою, зі своїми поперед­німи кращими результатами, так і з рекордами своїх суперників. Цей феномен також можна спостерігати в корпоративному світі. Уявімо ситуацію: якийсь хлопчина у відділі кореспонденції прекрасно справляється зі своїми обов’язками і його винагороджують неймовірною сумою у $50 000 річної зарплати. А якийсь старший віцепрезидент серйозно облажався і його покарали, що ще більш неймовірно, призначивши суму річної зарплати лише у $50 001. З точки зору марсіанина і навіть дикої тварини, яка звикла жити в ієрархічній системі, видається очевидним, що віцепрезидент перебуває в кращому становищі для виживання. Але ви можете здогадатися, хто ходитиме на роботу в прекрасному настрої, а хто діставатиме сердитими дзвінками бухгалтерію по мобільному телефону зі свого BMW. Люди можуть грати у внутрішні, раціонально обґрунтовані ігри з ієрархією, виходячи зі свого усвідомлення чинників, які зумовили те чи інше їхнє становище. Ось цікавий приклад: люди, які здобули перемогу в якомусь конкурентному змаганні, зазвичай мають принаймні невелике збільшення вмісту тестостерону в крові, якщо тільки вони не вважають свою перемогу цілковитим збігом обставин.

Якщо скласти всі ці параметри докупи, то в підсумку виходить, що вплив людської ієрархії на стресову реакцію не такий уже однозначний. Крім одного аспекту. Людським еквівалентом тварини з низьким соціальним становищем, який зазнає впливу аномально інтенсивних фізичних та психологічних стресогенних чинників, які полягають не тільки в тому, скільки годин треба пропрацювати, щоб купити iPod, і які у більшості випадків перекривають розумні пояснення та наявність альтернативних ієрархій, є людина бідна.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАТУС, СТРЕС І ХВОРОБИ

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАТУС, СТРЕС І ХВОРОБИ

Якщо вам потрібен приклад хронічного стресу, зверніть увагу на бідність. Бідні люди зазнають впливу багатьох фізичних стресогенних чинників. Фізична праця та вищий ризик нещасних випадків на робочому місці. Можливо, дві-три виснажливі роботи і хронічне недосипання. Можливо, необхідність діставатися пішки на роботу, пішки до пральні, пішки з магазину додому з важким пакетом продуктів, замість того щоб їхати в машині з кондиціонером. Можливо, нестача грошей на купівлю нового матрацу, який би зарадив болю в спині, або нестача гарячої води в душі, щоб зменшити артритичний біль, або недоїдання… Цей список можна продовжувати безкінечно.

Звісно, бідність зумовлює і велику кількість психологічних стресогенних чинників. Немає контролю та передбачуваності: нудна робота за конвеєром, робота, пов’язана з виконанням наказів або з переходом від одного тимчасового завдання до іншого. Втрата роботи з початком економічної кризи — а дослідження показали, що згубний вплив безробіття на здоров’я з’являється не тоді, коли людину звільняють, а вже коли виникає загроза звільнення. Людина думає, чи вистачить їй грошей до кінця місяця, чи не зламається її старенька машина завтра дорогою на співбесіду на нове місце роботи. І це погіршується нестачею контролю: одне дослідження за участю бідних працівників показало, що вони менше дотримуються припису лікаря вживати антигіпертензивні діуретики (препарати, які знижують кров’яний тиск завдяки частішому сечовипусканню), тому що на роботі їм не дозволяють ходити до туалету так часто, як того потребує прийом ліків.