– Отже, ви не знаєте, яка національна ідея об’єднає всіх українців з найвіддаленіших куточків нашої держави… – прогудів газетяр. – Але якщо так, то чи можна назвати вашу позицію відповідальною?! Адже лідер нації повинен дати своєму народові ті смисли, які мобілізують усіх на докорінне перетворення, на таку необхідну модернізацію країни!..

Почувши це, Дорошенко спочатку жахливо зблід, потім, навпаки, різко почервонів плямами і, не стримавшись, заволав:

– Повторюю, що ви – засланий козачок і провокатор! Адже ця ідея давно відома всім українцям, бо нашу національну ідею кожен давно плекає в своєму серці, в інтимних глибинах своєї душі!..

– І все ж таки, прошу озвучити цю ідею, – наполягав «головастик». Тоді екс-прем’єр нарешті не витримав і вереснув надтріснутим фальцетом:

– Агов, хто-небудь, заткніть цього провокатора!

– Та ну, не переймайтеся! Краще я піду сам.

Журналіст «Рупору Донбасу» підвівся з-за свого столика й попрямував до виходу, пробубонівши сумно:

– Дякую, шановний Вікторе Адамовичу, я почув усе, що ви хотіли й могли сказати. Бувайте здорові, до нових зустрічей на прес-заходах.

Ніхто його не затримав, ніхто не «заткнув», як просив загальний улюбленець і кумир громадської думки… І саме тому Терезка Комарницька не могла залишити ситуацію просто так! Кинувши товаришам рвучке: «Ну, зараз я йому!..», дівчина скочила з місця й кинулася наздоганяти клятого «головастика». Вдалося це лише на вулиці, де Терезка загорлала щодуху:

– Ти-и-и, провокаторе чо-о-орті-і-ів!.. Як тобі не соромно нападати на загального улюбленця, на справжнього народного гетьмана Дорошенка?!

– Перепрошую, але насамперед скажіть, хто ви є?

«Головастик» говорив дуже спокійно… навіть можна сказати – аж надто спокійно, зважаючи на граничне збудження студенточки. До речі, під впливом його монотонного «трубного» басу дівчина несподівано заспокоїлася й відповіла вже значно тихіше:

– Я – Комарницька Тереза, навчаюся в Києво-Могилянській академії…

– Гаразд, Терезо, дякую. А тепер скажіть чесно, хіба ви не помітили, що Дорошенко жодним натяком так і не окреслив ту сакраментальну всеохопну національну ідею, про яку я, власне, запитував?.. Натомість він лише висунув мені безглузді обвинувачення. Погодьтеся, це…

– Але ж ти провокатор!.. – безпорадно пискнула студентка. На це «головастик» лише сумно посміхнувся й заперечив:

– Я не провокатор, дівчинко, я всього лише сумлінний газетяр. Моя мета є простою та зрозумілою: докопатися до істини. Так працює кожен представник «четвертої влади».

– Ага-а-а, то ти влади захотів!..