– Між іншим, таки не тримаю! На відміну від інших ваших працівників, які чомусь панічно бояться свого господаря – вас, тобто.

– Ну от що! – Лаврентій Терентійович знов гримнув кулаком. – Кажуть тобі, не забувайся! Отож і не забувайся, поводься пристойно.

– Так я ж!..

– На моєму підприємстві «Корольок», між іншим, діють певні Правила внутрішнього розпорядку. І згідно з цими правилами, під час робочого дня вештатися територією моїм робітникам забороняється, причому категорично. Ясна річ – окрім випадків виробничої необхідності, до яких вдихання так званого свіжого повітря явно не відноситься. Чи давали тобі на ознайомлення Правила внутрішнього розпорядку, коли ти ввідний інструктаж проходив?

– Давали, але ж…

– Ніяких щоб мені «але»! – сердито мовив Королюк. – Якщо вештатися територією без особливих виробничих потреб заборонено – отже, заборонено. І все. І крапка. Зрозуміло?

– Так.

– Отож-бо!.. Якби не особисте прохання мого друга Бідосика… Ой, перепрошую – Петра Петровича Бідолаха, я би з тобою не панькався. Ти б у мене швидко на вулиці опинився! Зрозуміло?!

– Звісно, зрозуміло, але…

– Ніяких мені «але»! Петро Петрович все ж таки є народним депутатом України по нашому мажоритарному округу. Він захищає інтереси нашого міста й області у самій Верховній Раді, тому його слово треба поважати.

– Само собою, – кивнув правдолюб. Вловивши в його словах насмішкувату іронію, Лаврентій Терентійович продовжив:

– Далі, всі виробничі завдання начальства, отримані кожним робітником, треба виконувати беззаперечно.

– Навіть якщо йдеться про обдирання шкурки з прострочених сосисок, які вже аж позеленіли?..

– Навіть так. Адже тобі доручили підготувати сировину для повторного використання, тоді як ти…

– Отже, це називається підготовкою сировини?

– Саме так. Як і та підготовка, якій піддаються курячі стегенця, різноманітні курячі ж тельбухи…

– Все це є підготовкою?

– Авжеж. І ці операції не потрібно обговорювати з іншими робітниками. Далі, якщо під час обідньої перерви хтось із моїх робітників відрізає частину якоїсь ковбаси для поїдання на місці – не треба його відмовляти від подібних кроків. Те саме стосується сосисок та іншої продукції…

– Але ж ваші працівники знають, яким чином і з якої сировини все це готується! Як же вони можуть, не побоюючись за своє здоров’я?..

– Микито Лукичу, – посміхнувся Королюк, – якщо ви так полюбляєте правду, як стверджуєте, то скажіть, яка реклама для моєї продукції може бути кращою, ніж те, що мої робітники її самі ж і споживають?! Якщо вони самі це їдять і свої сім’ї годують – отже, впевнені у безпеці та якості ковбасних виробів торгівельної марки «Корольок»! Саме тому моїм робітникам дозволяється безкоштовно споживати по одному кілограму наших виробів на тиждень. Це дуже навіть демократично, погодьтесь.