– Назаре Амосовичу! Навіщо вам маца та ще й у лікарню?!

– Ну, Спа-а-арику-у-у!.. Я ж тобі розповідав, як у дитинстві…

– Про «жидівські коржики» і про старого кравця Мошка?

Спартак заговорив трохи тихіше, щоб не почули раптом мама Гатя з Терезкою. Хтозна, як вони на «жидівські коржики» відреагують?! А роз’яснювати, що й до чого, не хотілося – він сьогодні й без того намотався. Особливо зранку з лікарем цим… Але ж свого таки домігся!..

– Так-так! – між тим підтвердив безхатько. – Зрозумій, що маца для мене – це найкращий смак дитинства.

– Ну гаразд, заради того «мішигіне копф», якого розстріляли німці, – принесу. У нас вдома є ще трішечки… Хоча закушувати мацичкою горілку?.. Це, скажу я вам, оригінально! Вельми оригінально.

– Ну зроби радість старому дурневі!..

– Та зроблю вже, зроблю. Не переживайте.

– Дякую тобі, мій… мій побратиме!..

– До завтра, Назаре Амосовичу.

Посміхаючись власним думкам, Спартак поклав слухавку.

2004 Помаранчева фронда

2004

Помаранчева фронда

Майданчик перед Будинком Уряду, вул. Грушевського, № 12, Київ, 4 лютого 2004 року

Майданчик перед Будинком Уряду, вул. Грушевського, № 12, Київ, 4 лютого 2004 року

Повернувшись позавчора з Могилянки, вона одразу ж почула з кухні:

– Терезко!

– Чого тобі?

Роззувшись і скинувши пальто, вона пройшла туди, де одночасно шуміли вода з-під крану й газова колонка, а також пахло смачною вечерею.