— З чого ти це береш?

— А просто звела все докупи: оті трупи біля смітника, бомба під капотом і ще дещо.

— Що ще?

— Наприклад, те, що наших друзів мали транспортувати до Києва, а контейнер зник.

— Як це — зник?

— Отак. Я маю повідомлення від одного з моїх тутешніх друзів. Запит про контейнер дістали відповідні служби, також дали опис «вантажу». Усе збігається. Доки ми блукали містом, їх оточили і завантажили в контейнер. Це були люди, що працювали на нас. А потім — усе. Де подівся контейнер? І що то за люди розшукували тебе в місті? Саме тебе, Торі. Хто заплатив Асланові? Мій приятель Вольдек орієнтується в місцевому злочинному світі, і він не помилився в приналежності тих пошукачів до банди такого собі Аслана — казав Вольдек, неприємний тип, готовий на все задля грошей.

— А Вольдек твій — то просто втілення чистоти й законослухняності! Господи, все так заплуталось!

— Розплутаємо. Нам зараз треба рухатись одразу у двох напрямках. Нейтралізувати Курта і знайти своїх.

— Гадаю, загальний напрямок один.

— Можливо. А з татком я сама перетру питання.

— Усе ясно. Труну можна замовити у Скапа, на 42-й Східній вулиці, там пристойно й недорого. Вінки якого кольору йому сподобаються, як ти гадаєш? Думаю, лілеї будуть недоречні…

— Гадаю, троянди, бажано червоні. А втім, до цього, може, не дійде.

— Але куди нам тепер?

— Тут можна почекати, подумати. А ще краще — взяти язика, — вона зловісно посміхається. — Я тобі не казала? Я добре вмію ставити питання.

— Тобто ти катуєш полонених?

— Можна й так сказати. Так, саме катую. Є купа способів зробити людині нестерпно боляче, але при цьому не пошкодити нічого важливого, і це може тривати досить довго — якщо підійти з розумом. Так довго, що розколеться навіть сліпоглухонімий, розумієш?

— Це без мене.

— Авжеж. Хто б говорив! Усі ви однакові — чистенькими хочете лишатись, і на хрін сісти, і рибку з'їсти! А не виходить так, розумієш? От не виходить, сама багато разів намагалася, все дарма. Закон джунглів такий: або ти, або тебе. Розумієш, усе це просто така гра, але правила завжди однакові. У кожного свої, але загалом — однакові.

— Філософія. Краще поміркуймо, хто б міг поділитися з нами враженнями.

— Гадаю, Аслан, власною довгоносою чорнопикою персоною.