Переломним став 1946 рік. Поразка в Ірані, здавалося, відібрала оту психологічну стійкість, необхідну для збереження влади. Генсеку виповнилося лише 67 років, для політика не надто старечий вік, але фізично і ментально він був глибоким старцем. Все менше він відвідує Кремль. Все більше сидить на дачі. Світлана Аллілуєва так згадує той період: «…там і сям були різні альтанки, з дахом, без даху, а то просто дощатий настил на землі і на ньому столик, плетені лежанка, шезлонг, – батько все блукав садком і, здавалося, шукав собі затишного, спокійного місця, – шукав і не знаходив..

Влітку він цілими днями ось так переміщався парком, йому несли туди папери, газети, чай. Це теж була його «розкіш», як він її розумів і бажав, – і в цьому проявлявся його здоровий смак до життя, його незнищенна любов до природи, до землі, а також його раціоналізм: останні роки йому хотілося здоров’я, хотілося довше жити . .» [173].

Криваві маніяки завжди любили природу. І були сентиментальними. Рейхсфюререр СС Гіммлер під час відвідування одного з концтаборів навіть зомлів. Але це не заважало йому щодня підписувати накази про страту тисяч людей. Хтозна, що відбувалося у душі та у свідомості людини, яка вже одного разу зазирнула за край безодні? Може тому й не було йому спокою? Не лише альтанки – дача увесь час будувалася і перебудовувалася. Ще гірше справи пішли наступного року. Поїздки до робочого кабінету стають ще рідшими, кількість відвідувачів меншою, а час роботи мізерний. Оточення ще не наважується відкрито кинутися на лідера – добре знали, наскільки той міг бути підступним та вдавати з себе немічного. Але реальні справи з його рук повільно і невідворотно спливали.

От вам, любий мій читачу, приклад. 11 липня 1947 року до Сталіна в кабінет навідалися Молотов та головний чехословацький комуніст Климент Ґотвальд. Питання важливе, адже товариш Климент хоч і обіймає посаду прем’єр-міністра Чехословаччини, але влада комуністів у цій країні не абсолютна, вони змушені ділити її з іншими партіями, а відтак і влада Москви над цією країною хистка. На виборах 21 травня комуністи здобули 93 місця в чехословацькому парламенті, а Чехословацька народна партія та Чеська національно-соціальна партія разом – 101. Як завжди у таких ситуаціях, товариші з Кремля разом із чеськими і словацькими товаришами готують «революцію», тобто державний переворот за підтримки радянських спецслужб та військ (він відбудеться у лютому 1948 року) і «благословення» на нього від Сталіна необхідне. Не для Маленкова, Молотова, Хрущова та Берії. Для чеських і словацьких товаришів, які мають переконатися, що «вождь усіх часів і народів» міцно тримає штурвал у руках.