Чим більші можливості – тим більші масштаби зловживань. Той таки Черняєв згадує, як у Мурманській та Архангельській областях працівники міськкомів та райкомів партії, виконкомів, великих підприємств мали привілей – позачергову купівлю автомобілів «Волга» і «Жигулі». Їх купували за державною ціною, а потім перепродували. На цьому «бариги» заробили величезні кошти. Коли перевірка це виявила – лише одного було виключено з партії, решта відбулася доганами. Тобто, начальники банально «відмазували» своїх підлеглих. Бували й зовсім паскудні речі. Була така собі Ядгар Насріддінова, голова Ради національностей Верховної ради СРСР. За родом своєї діяльності вона мала стосунок до амністій ув’язнених та ініціюванні перегляду судових вироків. На цьому вона «заробила»… 23 мільйона рублів.

Як зазначав товариш Черняєв: «…з’ясувалося, що навколо діяла ціла мафія: смертні вироки навмисно виносилися у справах, які зовсім необов’язково вимагали вищої міри, – щоб легко було їх скасувати з допомогою Насріддінової» (там само). Тобто невідома, але точно величезна кількість (з огляду на те, скільки мільйонів опинилося в кишені лише однієї Ядгар Садиківни) міліцейських чинів, прокурорів, адвокатів, суддів та іншого чиновництва спеціально підводили людей під значно тяжчі покарання, а потім за гроші «рятували» від розстрілу або знижували терміни покарання. Десь ми вже про таке читали, правда, друзі? А, так – справа суддів Верховного суду 1948 року. Сталіна змінив Хрущов, Хрущова Брежнєв, а нічого в країні не змінилося. Лише гірше стало. Коли в результаті внутрішніх інтриг (вона ворогувала з впливовим Першим секретарем ЦК Узбекистану Рашидовим) «бурхлива діяльність» Насріддінової та компанії спливла нагору й почалося слідство, за жіночку вступився сам Брежнєв. Бо вона була подругою Леоніда Ілліча, а також ділилася «заробітком» із секретарем Президії Верховної Ради СРСР Михайлом Георгадзе (про цього радянського «князя», як, утім і про радянського «хана» Рашидова розповідь попереду) і тому справу поклали під сукно: «…у незаконній постанові про призупинення слідства не значилося: «За вказівкою Генерального секретаря ЦК КПРС товариша Леоніда Ілліча Брежнєва...», а було зовсім інше формулювання: «Кримінальну справу стосовно Насріддінової Ядгар Садиківни призупинити до особливих вказівок».

Звичайно, без посилання на будь-яку статтю КПК, але і про вказівку Брежнєва – анічичирк» [226]. Чи покарали Насреддінову за оті усі мільйони та страшні зловживання? Аякже. Вона була змушена повернути до державної скарбниці три мільйони. Двадцять їй «пробачили».