До цього андроповсько-горбачовські реформи самої сутності радянської системи не стосувалися – було лише намагання косметичними засобами та адміністративними заходами «підправити» систему: половити жіночок у перукарнях, поборотися з пиятикою. Не забуваймо, що дисиденти як сиділи до Горбачова, так і сиділи й після його приходу до влади.

А українського поета Василя Стуса було вбито 4 вересня 1985 року. Що ж відбулося між 1985 та 1987 роками? Правильно: відбувся 1986 рік.

Саудівська Аравія різко збільшила видобуток нафти. Офіційно – аби «покарати» інші країни ОПЕК за перевищення ними квот видобутку. Неофіційно – за домовленістю зі своїм союзником США. Сполучені Штати також збільшили власний видобуток. В результаті ціни на нафту у 1986 році обвалилися до 12 доларів. І в СРСР почався масовий друк талонів. На м’ясо, масло, ковбасу, цукор, вино, тютюн тощо. Тютюн в СРСР вирощували. Але мало. Решту купували. За долари. А їх почало катастрофічно не вистачати. Не за горами був момент, коли за талонами мали почати продавати хліб. А тут ще одна страшна біда – катастрофа на Чорнобильській АЕС.

За оцінками спеціалістів, безпосередні втрати від неї склали у грошовому вираженні 200 мільярдів рублів за перші 4 роки. Зрозуміло, що левова частка припала на 1986-й. Але це ще не все. Чорнобиль вдарив і по світовій економіці. З 26 квітня по 19 травня індекс Dow Jones упав на 4,2% через загрозу американській ядерній програмі. Одночасно у світі підскочили ціни на зерно, м’ясо, бавовну та інші товари. І Горбачову довелося їхати до Рейк’явіка.

«У жовтні 1986 року в Рейк’явіку відбулася зустріч президента СРСР Михайла Горбачова і президента США Рональда Рейгана. Вона вважається важливою віхою в радянсько-американському переговорному процесі щодо стратегічних наступальних озброєнь. Радянською стороною тоді були представлені конкретні пропозиції про скорочення всіх частин ядерної тріади за умови взаємної відмови від перенесення гонки озброєнь в космос.

Однак Рейган не погодився з умовою, і на зустрічі не було прийнято жодних документів» [243]. Таким чином досі більшість істориків та політологів оцінюють те, що відбулося в столиці Ісландії на півдорозі між Вашингтоном і Москвою 11-12 жовтня 1986 року. Але це не так. Те, що на зустрічі не було підписано документів, ще не свідчить про те, що вона закінчилася безрезультатно. Просто там домовлялися не про зброю.

Як пізніше загадково казав Михайло Горбачов, він буцімто привіз до Рейк’явіка якусь «бомбу», але президент США не був готовий її прийняти. Що це за «бомба»? Точно не пропозиція заборонити ядерну зброю або скоротити її кількість – таких пропозицій з боку СРСР було чимало й раніше. Тоді що?