Він там лежить зі своєю дружиною, матір’ю, батьком, братом і дітьми. Настав час поміркувати востаннє над величчю тієї душі: та не про те, що він зробив або як зробив, а про те, звідки взялась його безмежна енергія.

Розділ 23

Фактор Черчилля

Правда у тому, що, хоч мені й любо писати та думати про Вінстона Черчилля, старий іноді може трохи й присоромити мене. Покваплюся зізнатись, робота над його темою завжди є неймовірним задоволенням — проте, коли намагаєшся дати справедливу оцінку його життю, пронизливо усвідомлюєш, що прикутий до його генія, генія неймовірної енергії та плодючості.

Ті з нас, хто нікчемно намагався зайнятись бодай якоюсь із його справ, розуміють, наскільки це важко. Якщо ви колись хотіли стати політиком, чи журналістом, чи істориком — чи хоча б живописцем, — ви, зрештою, дивуєтесь, звідки, заради Бога, у нього було це все.

Мій довгий ланч із онуком Черчилля Ніколасом Соумзом уже добігає кінця. «Ґриль рум» виставляє рахунок на оплату — черчиллівського масштабу, і я намагаюся знайти відповідь на своє останнє велике запитання. Його дідусь був людиною, яка змінила хід історії. Що ж рухало Черчиллем?

Соумз хмуриться і замислюється, а затим дивує мене відповіддю, що його дід був таким собі звичайнісіньким чолов’ягою. Робив те, що робить кожен англієць: влаштовував безлад у домі, знаходив час для хобі й усіляке таке. «Він, розумієте, багато в чому був цілком посередньою такою, сімейною людиною», — каже Соумз.

Але ж, заперечую я, жодна посередня «сімейна людина» не продукує друкованих слів більше за Шекспіра і Діккенса, разом узятих, не здобуває Нобелівської премії з літератури, не вбиває незліченну кількість людей в озброєних конфліктах на чотирьох континентах, не служить на кожній великій державній посаді включно із постом прем’єр-міністра (двічі), не є невід’ємним персонажем перемоги у двох світових війнах, не продає посмертно свої картини за мільйон доларів. Я намагаюся вибороти знання про первинне джерело його ментальної енергії.

А що насправді ми розуміємо під розумовою енергією? Чи це щось психічне, чи щось фізіологічне? Чи був Вінстон Черчилль обдарований генетично або гормонально якимись вищими процесами внутрішнього згоряння, чи вони виникли внаслідок психологічного гартування в дитинстві? Або, можливо, це було поєднання обох? Хто знає — припускаю, все залежить від вашої відповіді на питання взаємозв’язку розуму й тіла.

«Хтось спалює вогкі оберемки хмизу, — каже у влучному пророцтві Вільям Батлер Єйтс. — Інші ж можуть поглинути цілий займистий світ, сидячи у маленькій кімнатці». Хотіли колись побачити 12-циліндровий 6-літровий двигун, що здатен поглинути весь займистий світ, — погляньте на Черчилля.