КАМЕРГЕР (фамільярно): Ах, дошкуляє тобі?
фамільярно
КАНЦЛЕР (цікаво): Гм, дошкуляє тобі?
цікаво
ГЕНРИК: Нічого, це нічого. Це потішно навіть. Де батько? Привести сюди батька мого колишнього разом із колишньою світлої пам’яті моєю матір’ю. Ми зараз розпочнемо. (До Мані.) Ти сти́сни мої пальці, а я твої стисну... А як тут порожньо. Мені здається, що нікого тут немає.
До Мані.
Я сам-один.
І ще з тобою.
МАНЯ: Я так тебе кохаю...
ГЕНРИК: Кажи це, так, кажи це голосно і щоби всі-всі-всі почули. (До Канцлера.) Де батько? І пияка теж привести!
До Канцлера
КАНЦЛЕР (механічно): Зараз батько буде.
механічно
ГЕНРИК (механічно): Чому немає батька?
механічно
КАНЦЛЕР (так само): Зараз батько буде.
так само
ГЕНРИК (так само): Як буде, нехай буде.
так само
КАНЦЛЕР (так само): Та бути то він буде батько зараз.