Око кліпнуло й щезло.

Гаррі вже сумнівався, що воно й справді там було. Покрутив уламок дзеркальця в руках, одначе крім стін та стелі їхньої в’язниці там нічого не віддзеркалювалось. Герміона кричала нагорі ще страшніше, а Рон горлав поруч з ним:

— ГЕРМІОНО! ГЕРМІОНО!

— Як ви залізли в мій сейф? — почули вони Белатрисин крик. — Вам допоміг той бридкий малий ґоблін у підвалі?

— Ми його сьогодні вперше побачили! — ридала Герміона. — Ми не були у вашому сейфі… цей меч не справжній! Це копія, це лише копія!

— Копія? — засичала Белатриса. — Так я й повірила!

— Це легко перевірити! — почувся голос Луціуса. — Драко, приведи ґобліна, він нам скаже, справжній це меч чи ні!

Гаррі метнувся через увесь підвал туди, де на підлозі лежав зіщулений Ґрипхук, і зашепотів у гостре його вухо:

— Ґрипхук, скажи їм, що меч підроблений, вони не повинні знати, що він справжній. Ґрипхук, будь ласка…

Він почув на сходах до підвалу кроки. Наступної миті з-за дверей долинув тремтячий голос Драко.

— Усім відійти. Стати біля задньої стіни. Нічого не робити, бо я вас повбиваю!

Вони так і зробили. Коли забряжчав замок у дверях, Рон клацнув світлогасником, світло знову сховалося в кишеню і в підвалі стало темно. Двері відчинилися. Мелфой, тримаючи перед собою чарівну паличку, зайшов у підвал, блідий і рішучий. Схопив за руку маленького ґобліна й поволік за собою. Двері, грюкнувши, зачинились, і в ту ж мить у підвалі щось голосно ляснуло.

Рон клацнув світлогасником. Три світляні кульки знову вилетіли з його кишені, освітивши ельфа-домовика Добі, який щойно сюди явився.

— ДОБ…

Гаррі вдарив Рона по руці, щоб замовк, але Рона й самого вже до смерті налякала його помилка. Над головою в них протупали кроки. Це Драко тяг Ґрипхука до Белатриси.

Величезні, як тенісні м’ячики, очі Добі були широко розплющені. Він тремтів з ніг до кінчиків вух. Ельф повернувся в будинок колишніх своїх хазяїв і було видно, що це його смертельно налякало.

— Гаррі Поттере, — пискнув він тремтячим голосочком. — Добі прийшов тебе рятувати.

— Але як ти?..

Жахливий крик заглушив слова Гаррі. Це знову катували Герміону. Він вирішив говорити про головне.

— Ти можеш роз’явитися з цього підвалу? — запитав він Добі, а той кивнув головою, аж вуха ляснули.