— Паличконосців, — повторив Гаррі. Слово було дивне для вух, але тут дужче заболів шрам, бо Волдеморт повернув думки на північ, а йому вже не терпілося розпитувати Олівандера, що був у сусідній кімнаті.

— Чаклуни й ґобліни, — тихо сказав Ґрипхук, — дуже довго змагалися за право носити чарівні палички.

— Але ж ґоблінам для чарів не потрібні палички, — докинув Рон.

— Не в цьому суть! Чаклуни відмовляються ділитися секретами виготовлення чарівних паличок з іншими магічними істотами, вони не дають нам змоги вдосконалити свої сили!

— Ґобліни теж не діляться таємницями своїх чарів, — не вгавав Рон. — Ви ж не розказуєте нам, як робити мечі і обладунки. Ґобліни роблять з металами таке, що чаклунам і не снилося…

— Не має значення, — зупинив його Гаррі, помітивши, що Ґрипхукове лице змінило колір. — Тут не йдеться про протистояння між чаклунами й ґоблінами або якимись іншими магічними істотами…

Ґрипхук огидно реготнув.

— А от і ні, бо йдеться саме про це! Темний Лорд стає дедалі могутніший, а це означає, що ваша раса ще більше вивищиться над моєю! «Ґрінґотс» потрапив у руки чаклунів, ельфів-домовиків ріжуть, як худобу, а хто з паличконосців протестує?

— Ми! — вигукнула Герміона. Вона випросталася, очі її заблищали. — Ми протестуємо! І на мене полюють так само, як на будь-якого ґобліна чи ельфа, Ґрипхуче! Бо я бруднокровка!

— Не кажи так на себе… — пробурмотів Рон.

— Чому не казати? — заперечила Герміона. — Я бруднокровка, і я цим пишаюся! За нового режиму моє становище не краще, ніж твоє, Ґрипхуче! Це ж мене катували у Мелфоїв!

Говорячи, вона відхилила комір халата, щоб показати тонкий поріз на горлі, завданий Белатрисою — яскраво червоний на тлі білої шкіри.

— А ти знав, що це Гаррі звільнив Добі? — запитала вона. — Ти знав, що ми кілька років боролися за визволення ельфів? — Рон ніяково засовався на поручні Герміониного крісла. — Ніхто не бажає здолати Відомо-Кого більше, ніж ми, Ґрипхуче!

Ґоблін дивився на Герміону з не меншим подивом, ніж перед тим на Гаррі.

— Що саме ти шукаєш у сейфі Лестранжів? — запитав він раптом. — Меч, який там лежить, підроблений. Справжній — оцей. — Він обвів їх по черзі поглядом. — Думаю, ви це вже знаєте. Ви ж самі попросили, щоб я збрехав.

— Але ж у цьому сейфі лежить не тільки підроблений меч? — запитав Гаррі. — Може, ти там бачив ще щось?

Серце калатало ще дужче. Він подвоїв зусилля, щоб іґнорувати посіпування шраму.

Ґоблін знову накрутив борідку на палець.

— Наші закони забороняють розкривати таємниці «Ґрінґотсу». Ми охоронці казкових скарбів. Ми з повагою ставимося до предметів, відданих під нашу опіку, багато з яких були виготовлені нашими руками.