Нарешті Луїс дійшов до могили Ґейджа. Навантажувач уже поїхав. Штучний дерен уже встиг прибрати якийсь ледачий працівник. Певно, він скрутив його і сховав кудись у сарай до наступного похорону, насвистуючи модний мотивчик і думаючи про келих пива у «Феамонт Лаундж». Там, де лежав Ґейдж, виднівся прямокутник сирої землі, всього п’ять на три фути. Надгробок ще не встановлено.

Луїс опустився на коліна біля могили сина. Весняний вітер куйовдив його волосся. Небо вже повністю почорніло та вкрилося хмарами.

«Ніхто не світить мені в обличчя ліхтариком, допитуючись, що я тут роблю. Жоден сторожовий пес на мене не бреше. Навіть ворота відчинені. Дні діккенсівських „воскрешальників“ минули. Якщо я прийду сюди з кайлом і лопатою…»

І тут він прийшов до тями. Він же просто грався в небезпечну гру з власним мозком, лишень прикидався, що ніхто не стереже цвинтар вночі. А що, як його таки застукають — сторож або ще хтось — по пояс у свіжій могилі власного сина? Звісно, може, ця дикість і не потрапить у газети, а якщо потрапить? Його можуть засудити за злочин. Який саме? Розкрадання могил? Навряд чи. Швидше блюзнірство чи вандалізм. Та й з газетою чи без, а всі навколо дізнаються про це. Люди пащекуватимуть. Ця історія надто соковита, щоб пройти повз неї: місцевого лікаря заскочили за розкопуванням могили двохрічного сина, що загинув у нещасному випадку на дорозі. Він втратить роботу. А навіть якщо ні, Рейчел збожеволіє від цих пліток, а Еллі через них цькуватимуть у школі. А ще ж і доведеться пройти через пекельне приниження у вигляді тесту на божевілля в обмін на зняття звинувачень.

Але ж я можу повернути Ґейджа до життя! Ґейдж може знову жити!

Невже він дійсно в це вірив?

Правду кажучи, так. Він говорив собі сотні разів, ще до смерті Ґейджа, що Черч насправді не помер — його просто оглушило. Кіт прокопав собі шлях назовні й повернувся додому. Дитяча історійка в моторошних барвах — якийсь Вінні По виходить. Господар випадково ховає живу тварину під кам’яним курганом. Та вірний кіт сам прокопує собі шлях на волю та повертається додому[135]. Чарівно. От тільки це все не мало жодного стосунку до правди. Черч був мертвим, і саме могильник мікмаків повернув його до життя.

Він сидів біля могили Ґейджа, намагаючись звести все докупи та розкласти по поличках, наскільки чорна магія взагалі піддавалася логічному аналізу.