Светлый фон

— Тсс, — прошепотів він. — Тсс, Рейчел.

Вона підняла до нього набрякле обличчя:

— І він же зовсім не був поганим, Луїсе. Просто грався… вантажівка приїхала невчасно… коли я плакала, подзвонила Міссі Дендрідж. Вона казала, що в газеті «Елсворт Американ» писали, шо водій тої вантажівки намагався вбити себе.

— Що?

— Він намагався повіситися в гаражі. У газеті написано, що він у стані шоку і глибокої депресії.

— Дуже, блядь, погано, що йому це не вдалося, — люто сказав Луїс, та власний голос здавався йому дуже далеким. Те місце має владу, Луїсе колись воно мало вдосталь влади, і я боюся, що воно знову набирає її. — Мій син мертвий, а той покидьок вийшов під заставу в тисячу доларів. Він житиме в депресії і з суїцидальними нахилами, доки якийсь суддя не забере в нього водійські права на три місяці та не випише дрібненький штраф.

Те місце має владу, Луїсе колись воно мало вдосталь влади, і я боюся, що воно знову набирає її.

— Міссі казала, що дружина забрала дітей і покинула його, — вела далі Рейчел безбарвним голосом. — Це вона не в газеті прочитала, а почула від когось, хто знайомий з мешканцями Елсворта. Він не був п’яним. Не був під кайфом. Ніколи раніше не перевищував швидкість. Казав, що коли проїжджав через Ладлоу, то відчув, як нога наче приросла до педалі. Він гадки не мав чому. Якось так.

«Відчув, як нога наче приросла до педалі».

«Відчув, як нога наче приросла до педалі».

Місце має владу!

Місце має владу!

Луїс викинув ці думки з голови. Він м’яко стиснув руку дружини.

— Зателефонуй батькові й матері. Зроби це зараз. Нема чого вам з Еллі ще цілий день тут сидіти. Не треба.

— Але ж не без тебе. Луїсе, я хочу, щоб ми… Мені потрібно, щоб ми трималися разом.

— Я приєднаюся до вас за три дні, максимум за чотири. — Якщо все буде гаразд, то вони повернуться додому за сорок вісім годин. — Мені потрібно знайти когось собі на заміну в університеті, хоча б тимчасово. У мене важкі часи, та й канікули вже скоро, але я не хочу скидати на Суррендру всю роботу. Джад пригляне за будинком, поки нас не буде, та я хочу ще відключити електроенергію й перенести нашу їжу в морозильник Дендріджів.

— А школа Еллі…

— Та біс із тою школою. Все одно за три тижні канікули. Гадаю, вони зрозуміють, що такі обставини… І дозволять закінчити достроково. Усе спрацює…

— Луїсе?