— Що таке найкращий запис? Найкращий запис і найкраща пісня? — Генрі задумується щодо цього. — Ти розумієш, яке це неймовірне питання само по собі?
— Так.
Генрі ще трохи думає, а тоді каже:
— «Зірковий пил», мабуть, Хоуґі Кармайкла. А для тебе?
Чоловік за кермом подумки повертається до свого минулого, увесь шлях він повертається аж до шестирічного Джекі. Його батько і дядько Морґан були монстрами джазу; у його матері були набагато простіші смаки. Він пам’ятає, як вона безкінечно прокручувала одну й ту саму пісню влітку в Лос-Анджелесі. Вона сиділа, дивилась у вікно і курила.
— «Божевільні руки», — каже Джек, — у виконанні Петсі Клайн. Написана Ральфом Муні та Чаком Сілсом. Це найкращий запис. Це найкраща пісня.
Решту дороги Генрі не говорить жодного слова. Джек плаче. Генрі чує запах його сліз.
А тепер давайте глянемо на ситуацію ширше, як полюбляють казати політики. Ми просто вимушені, тому що події починають розвиватися. Шнобель і решта Грізної П’ятірки заїжджають на автостоянку поліційного відділку Френч Лендінґа із Самне-стрит. Дейл, Том Лунд і Боббі Дюлак, що зодягнені в кевларові бронежилети, припарковуються на дорозі перед «Лаккі», оскільки Дейлу треба багато вільного місця, щоб якомога ширше відчинити задні двері і якомога швидше посадити Поттера в автомобіль. Діт Джесперсон і Денні Чеда відгороджують жовтою поліційною стрічкою № 314 у готелі «Нельсон». Щойно вони це зроблять, то мають привезти Енді Рейлсбека і Морті Файна до поліційного відділку. У поліційному відділку Ерні Теріолт телефонує працівникам поліції штату Брауну і Блеку, які приїдуть уже після всього… і навіть якщо вони образяться за це, то нічого страшного. У «Сенд Бар» Тенсі Френо з мертвими очима перебиває «Волфлаверс», витягши музичний автомат із розетки.
—