— Справді? — ледь помітна посмішка заграла на його вустах. — І це повинно мене налякати? Скажіть, це та частина сценарію, де злий директор бреше, щоб захистити репутацію свого елітного закладу?

Майя чекала.

— Що ж, це не про мене, капітане Стерн. Так, я знаю ваше справжнє ім’я. Я все про вас знаю. На відміну від війська, ця академія має священний кодекс честі. Я здивований, що Джо вам про нього не розповідав. Наше квакерське коріння прагне згоди та відкритості. Ми нічого не ховаємо. Ми віримо в те, що чим більше людина знає, тим більше правда захищає її.

— Добре, — сказала Майя. — То як помер Тео?

— Однак я попрошу вас поважати приватність родини померлого.

— Так і буде.

Локвуд зітхнув.

— Тео Мора помер, отруївшись алкоголем.

— Він допився до смерті?

— На жаль, таке трапляється. Не часто. Насправді, це єдиний раз в історії цього кампусу. Одного разу Тео напився. Він не мав репутації любителя вечірок, нічого подібного. Але саме так часто й буває. Ти не знаєш, що робиш, і переходиш межу. Мабуть, Тео могли знайти й урятувати вчасно, однак він перечепився й упав у підвал. Доглядач знайшов його там наступного ранку. Він був уже мертвий.

Майя не була впевнена, як слід таке розуміти.

Невілл Локвуд поклав руки на стіл і нахилився вперед.

— Ви можете мені сказати, чому і ви, і ваша сестра питаєте про це тепер?

Майя проігнорувала його запитання.

— Вас ніколи не дивувало, — почала вона, — що двоє учнів однієї школи, гравців однієї футбольної команди, померли за такий короткий проміжок часу?

— Так, — сказав Невілл Локвуд. — Я багато про це думав.

— Ви коли-небудь розглядали можливість того, що між смертями Тео та Ендрю був певний зв’язок?

Він відкинувся на спинку крісла й склав пальці трикутником.

— Навпаки, — сказав він. — Я не знаю, як вони можуть бути не пов’язані.

Майя не очікувала такої відповіді.