— А задля чого?
— Задля Медіни.
— Уже кілька місяців, як вона пропала.
— Якщо відповіси на мої запитання, я розкажу, що з нею сталося.
Новий погляд, у якому боролися гнів і страх. Хоч на ній був плащ із хутряним коміром, вона дриґоніла від холоду. Лейла роздушила свою цигарку в попільничці й запалила ще одну. Її запальничка була опоряджена китайським лаком із золотим напиленням. Шаплен здогадався, що це такий самий трофей, як і сумочка «Біркін» у Саші. Жінки в Парижі — це войовниці. Вони показують свої трофеї, як ото шаєнки чіпляють скальпи собі на пояс.
Раптом вона обернула ключа запалювання і ввімкнула піч на повну потужність.
— Ох і холодюка! На чім ми зупинилися?
— На Саша.ком. Хто вам про неї розповів?
— Медінин клієнт. Розкішний чолов’яга. Жив у готелі у Восьмому окрузі.
— У «Теодорі»?
— Ні, в іншому. Уже й не пам’ятаю.
— Коли це було?
— Із рік тому.
— І що він пропонував?
— Ловити йолопів.
— Французькою, будь ласка.
— Нам треба було брати участь у датингах і обирати чоловіків, які відповідали б певним параметрам.
Якщо вилучити неймовірне, що залишається? Неможливе