— Чудова робота.

Едмундс підняв зі столу конверт і передав їй.

— Це стосується справи? — запитала вона, почавши відкривати його.

— Певним чином.

Вона зупинилася, почувши його тон, гмикнула, а потім попрямувала до свого кабінету.

***

Бакстер приїхала до офіса о 7.20, після того, як її попросили залишити у спокої Центральну криміналістичну команду із зображень.

Правду кажучи, Бакстер зітхнула з полегшенням, вийшовши із затемненої кімнати. Вона навіть не уявляла, як працівники могли годинами сидіти в тій задушливій кімнаті, звідки здійснювався контроль за всіма камерами спостереження в місті.

Команда суперрозпізнавачів, яких відбирали за їхню виняткову здібність виокремлювати із натовпу окремі риси обличчя, упродовж усієї ночі разом із програмою розпізнавання облич шукали Вульфа чи Массе. Бакстер знала, що це немов шукати дві голки в копиці сіна, однак все одно була розчарована, коли їм не вдалося знайти жодного з них, хоча тут не було нічого дивного.

Коли один із працівників повернувся з перерви з кавою в руках, запізнившись на дві хвилини, Бакстер дорікнула йому. Наглядач із цим не погодився й відчитав Бакстер перед усіма, а потім вказав їй на двері. Вона влетіла до відділу вбивств та інших серйозних злочинів і попрямувала до Едмундса, який саме складав повідомлення для Тіа.

— Якийсь прогрес у кімнаті з камерами? — запитав він, закінчивши набирати текст і відклавши телефон.

— Мене викинули, — сказала Бакстер.

Вона говорила так голосно, що Едмундс майже зіщулився й навіть не став запитувати чому.

— Це в будь-якому разі марнування часу. Вони не знають, куди дивитися. Переглядають записи з камер поблизу квартири Вульфа, куди він, зрозуміло, не повернеться, та помешкання Массе, куди він теж навряд чи прийде.

— А як щодо розпізнавання облич?

— Ти певно жартуєш? — засміялася Бастер. — До цього часу вони помітили Вульфа тричі. Першого разу — це виявилася літня китаянка, другого — пудель, а третього — плакат Джастіна Бібера!

Попри надмірний тиск, під яким вони перебували, та серйозні наслідки від того, що команда техніків так і не знайшла жодного з чоловіків, такі збіги розсмішили їх.

— Мені потрібно з тобою дещо обговорити, — сказав Едмундс.